Загнітко А. П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс. Хрестоматія.

ІІ.4. НОВЕ ВЧЕННЯ ПРО ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

загрузка...

План
1. Синкретичні члени речення.
2. Нове вчення про другорядні члени речення.
2.1. Детермінанти.
2.1.1. Фонові детермінанти.
2.1.2. Детермінанти зумовленості.
2.1.3. Характеризувальні детермінанти.
2.2. Дуплексиви.
Рекомендована література
а) основна
1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. — К.:
Либідь, 1993.-368 с.
2. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис:
Монографія. — Донецьк: ДонНУ, 2001. — 662 с.
3. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За ред. І.К.Білодіда. — К.:
Наук, думка, 1972. -С. 179-223.
4. Томусяк Л., Руснак Н. Дуплексне як компонент пропозиції // Лінгвістичні
студії: 36. наук, праць. Вип. 5. — Донецьк: ДонДУ, 1999. — С. 179 — 181.
б) для самостійного опрацювання
1. Попович М. Тлумачення категоріального змісту поняття «детермінованість» //
Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 6. — Донецьк: ДонДУ, 2000. — С. 25 —
30.
2. Межов О. Суб’єктні синтаксеми у позиціях другорядних членів речення //
Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 7. — Донецьк: ДонНУ, 2001. — С. 150 —
155.
3. Наливайко Ю. Предикативне означення: синкретизм семантики чи синкретизм
функції//Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 11. -Донецьк: ДонНУ, 2003.
-Ч. 1.-С. 205-211.
35
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
4. Наливайко Ю. Співвідношення означально-обставинного синкретизму членів
речення і підрядних частин (на матеріалі простого і складнопідрядного речень з
допустовою семантикою) // Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 10. —
Донецьк: ДонНУ, 2002. — С. 53 — 58.
Завдання І.
Підкресліть члени речення, виділіть фонові детермінанти та вкажіть їхні
різновиди.
Ночами довкола гуртожитку відбувалось якесь життя (Ю. Андрухович). Над
Києвом — золотий гомін, І голуби, і сонце! Внизу — Дніпро торкає струни… (П.
Тичина). Через цю дірку в стіні і винесли надвір тіло Анта (С. Скляренко). Останнім
часом на пиво слід ходити з власними слоїками (Ю. Андрухович). Надвечір в хаті
потепліло (Є. Гуцало). Десь далеко цвітуть мандарини і задумано хвилі шумлять
(В. Сосюра). У Львові ти зрозумів, що в напрямку Чортополя відбувається мало не
паломництво (Ю. Андрухович). А тим часом із діброви козак виїжджає
(Т. Шевченко). Край лісу на темному небі трошки прояснилося (І. Нечуй-Левицький).
У відсвіті блискавиць Феофано побачила перекошене від муки, сухе безбороде
обличчя постільничого (С. Скляренко).
Завдання II.
Підкресліть члени речення, виділіть детермінанти зумовленості, вкажіть їхні
різновиди.
Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме,
заснути я не можу (І. Франко). Тоді у лісі було темно (Є. Гуцало). Од вітрових ударів
тільки важко поскрипують снасті та зростають навкруги світло-сині снігові дюни
(І. Кириленко). Від люті став він червоний як рак (І. Нехода). Не знайшовши броду, не
лізь у воду (Нар. тв.). Опівночі айстри в саду розцвіли (Олександр Олесь). А княгиня
Ольга вигнала його з Києва, разом із сестрою послала до Будутина (С. Скляренко).
Днів через три вони в тому ж гаю Справдили вигадку свою (Л. Глібов). Скоро буде
вечір і в тихій кімнаті зазвучать, заридають солов’ї поцілунків (В. Сосюра).
Завдання III.
Підкресліть члени речення, виділіть детермінанти з характеризувальним
значенням, вкажіть їхні різновиди.
Спокійно шуміла вода, підмиваючи береги (Є. Гуцало). Від прудкої ходи
Остапові зробилося душно (М. Коцюбинський). Трохи вірить серце в забобони,
логікам усім наперекір (М. Рильський).
Через те, куди б Ярина не йшла і що б не робила, завжди брала з собою тільки
Малушу (С. Скляренко). В небі осіннім хрести (В. Сосюра). Давно у пазусі під боком
Мазепа гадину зогрів, Та Кочубей орлячим оком Ту злість гадючу прослідив
(Є. Гребінка). Отам проходила, на галяві заснула, І біля неї тихо скорбна мати сіла
(О.Зуєвський). Між багнетами йду і мовчу (В. Сосюра). Давно за синю хмару сонце
впало (Т. Осьмачка). В неділеньку вранці ідуть новобранці (Ю. Федькович).
Завдання IV.
Підкресліть члени речення, виділіть дуплексиви.
Яблуні стояли байдужі, вишні — заспані (Є. Гуцало). Тільки Галя стояла
засмучена (Є. Гуцало). Дім стоїть порожній (В. Винниченко). Втративши
самовладання, не тямлячись, завклубом хутко пройшов у кімнату, де було складено
36
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
всі весільні подарунки, де на лавах стояли наготовлені драглі, капуста, м’ясо куряче
та свиняче, і, побачивши скрипку — лежала в кутку, недбало кинута на купу одягу, —
схопив її різким розпачливим рухом і вдарив об скриню (Є. Гуцало). Муляри, що
стояли схилені над камінними брилами та з розмахом ценькали о твердий піщаник,
аж час від часу іскри пирскали з-під оскарба, тепер, покинувши свої прилади,
випростовували крижі і роздоймали широко руки, щоби захопити якнайбільше
воздуху в груди (І. Франко).
Завдання V.
Перекладіть текст, підкресліть члени речення, виділіть детермінанти та
вкажіть їхні типи.
В зтот ночной час в нижней квартире домохозяина, инженера Василия
Ивановича Лисовича, бьтла полная тишина, и только мьішь в маленькой столовой
нарушала ее по временам. Мьішь грьізла и грьізла, назойливо и деловито, в буфете
старую корку сьіра, проклиная скупость супруги инженера, Вандьі Михайловньї.
Проклинаемая костлявая и ревнивая Ванда глубоко спала во тьме спаленки
прохладной и сьірой квартирьі. Сам же инженер бодрствовал и находился в своем
тесно заставленном, занавешенном, набитом книгами и, вследствие зтого,
чрезвьічайно уютном кабинетике. Стоячая лампа, изображающая египетскую
царевну, прикритую зеленьїм зонтиком с цветами, красила всю комнату нежно и
таинственно, и сам инженер бьщ таинствен в глубоком кожаном кресле. Тайна и
двойственность зьібкого времени виражалась прежде всего в том, что бьщ человек в
кресле вовсе не Василий Иванович Лисович, а Василиса… То єсть сам-то он назьівал
себя — Лисович, многие люди, с которьіми он сталкивался, звали его Василием
Ивановичем, но исключительно в упор. За глаза же, в третьем лице, никто не назьівал
инженера иначе, как Василиса (М. Булгаков).
Запитання для самоперевірки
1. Висвітлити етапи вивчення членів речення.
2. Розкрити основні причини перегляду традиційного вчення про другорядні
члени речення.
3. Охарактеризувати основні напрямки вивчення детермінанта в лінгвістичній
літературі.
4. Визначити поняття детермінантного зв’язку.
5. Проаналізувати статус дуплексива у структурі речення, особливості його
зв’язку з предикативною основою речення. .

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.