Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

1.2. Суб’єктно-об’єктні відношення у структурі речення

загрузка...
Взаємодія категоріальних значень іменника й дієслова зумовлюєть­ся їх статусом у частиномовній класифікації і позицією в структурі речення. Іменник і дієслово складають ядерну площину серед частин мови, поруч із ними перебувають прислівник і прикметник, що утво­рюють периферію. Така кваліфікація іменника і дієслова відповідає їх семантичній, морфологічній, синтаксичній й ономасіологічній спе­цифікації. Власне-іменники (назви предметів, неознакові слова або непредикатні лексеми) своєю первинною функцією мають номінацію предмета, оформляючи загальночастиномовне значення грамемами роду, числа і відмінка. Центральними синтаксичними функціями для них є функція суб’єкта, об’єкта дії як сильнокерованого лівобічного компо­нента, напівпериферійна позиція адресата дії як другорядного члена речення, з’єднаного за допомогою напівсильного підрядного зв’язку. Іменники й дієслова є центральними величинами в смисловій органі­зації речення, реалізації пропозиції на мовному рівні.

загрузка...

Окремі лінгвісти ведуть мову про центральну площину серед частин мови, яку утворюють іменники й дієслова, що виступають кваліфіка- торами і характеризаторами тільки іменників, і окрему периферійну площину складають прислівники. Центральність іменника і дієслова серед усіх частин мови не викликає істотних заперечень у силу їх відпо­відного статусу в межах речення, словотвірного потенціалу, специфі­ки і характеру МК. Ознакові слова набувають відповідного ГЗ роду, числа, відмінка тільки при поєднанні з іменником, тому їх категорії називають «відображувальними», «віддзеркалювальними». Міцна по- сднуваність граматичних компонентів у синтагмі «означаюче слово + означуюче слово» зумовила аргументацію концепції «узгоджувального класу» (І. Г. Милославський, А. А. Залізняк). Привабливість такого підходу до аналізу системи граматичних родів у тому, що вони поста­ють як цілісні моделі з послідовною формальною репрезентацією. При­чому родова диференціація охоплює всі без винятку іменникові лексе­ми (пор. визначення «парного роду» та ін.). При такому підході втра­чається висвітлення корелятивності/некорелятивності семантичної та формальної мотивованості граматичного роду, аналіз взаємодії між категоріями роду і числа, з’ясування причин звуження формальної репрезентації роду іменників, його взаємодії з категоріальними зна­ченнями особи іменника й дієслова.

Взаємодія категоріальних значень іменника й дієслова складає ос­нову предикативної структури реченнєвого утворення, на яку нашаро- иуються інші складники. Дієслово як мовна одиниця характеризуєть­ся неоднопорядковістю і неоднолінійністю значень: дієслово в межах речення реалізує себе як лексему, тобто те ЛЗ, яке утворює його кон­цептуальне ядро («спати», «лежати», «чекати»), і назву ситуації,, описуваної його лексемою, зокрема — вичленяє і обмежує її, формує нідмінкову рамку, тобто визначає набір учасників ситуації, їх рольо­вий статус та ієрархію. У цій функції дієслово виступає в ролі преди­

 

286

 

Морфологія

 

ката, що є одиницею особливою, комплексною номінацією, яка визна­чає ситуацію як єдине, але складне ціле, утворюване ним самим і на­бором його аргументів. Цей аспект значення дієслова прийнято квалі­фікувати як пропозиційний, тому що дієслово виступає як преди­кат — центр пропозиції, навколо якого розгортаються всі інші еле­менти або співіснують із ним — є когнітивно закріпленим на вірту­альному рівні мовного знака і задає чи програмує його лексикографіч­не тлумачення.

Подвійний характер дієслова щодо своєї визначуваності на рівні реченнєвої структури зумовлює неодноплановий характер його катего­ріальних характеристик, які відображають його іманентні величини і величини, що програмують власну реалізацію як заповнення відповід­них гнізд (наприклад, сема «об’єктності», «знаряддя», «засобу» дії та ін.). Здатність дієслова визначати коло учасників дії та обставини її перебігу кваліфікується як його семантична валентність, що відоб­ражається в значенні дієслівної лексеми, утворюючи особливий, син­тагматичний компонент у структурі дієслова.

 .

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.