Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Іменникові суфікси

В іменниковому словотворенні беруть участь суфікси двох груп: 1) ті, що надають
похідному слову відтінків зменшеності, здрібнілості, ласкавості або згрубілості,,
збільшеності, і 2) ті, що надають похідному слову нового значення.
. Зменшено-емоцінні іменники чоловічого роду творяться від іменникових основ
суфіксами -ик, -ок, -очок, -ичок, -ник\ -оньк(о), -усь; возик, синок, дубочок, кошичок,
пальчик, братонько, Петрусь; в іменниках жіночого роду найпоширеніші суфікси
~к(а), -очк(а), -ичк(а), -ус(я): донька, росиночка, сестричка, Ганнуся; в іменниках
середнього роду — суфікси -ц(е), -ч(а), -ен(я), -еньк(о), -атк(о), -ечк(о): відерце,
хлопча, каченя, оченько, зайчатко, сонечко. Менш уживані суфікси на означення
збільшеності, згрубілості: -ищ(е•), -иськ(о), -ук(-юк)(а), -уг(-юг)(а), -угай (вітрище,
хлопчисько, зміюка, хитрюга, дідуган).
Суфікси другої групи приєднуються як до іменникових основ, так і до основ інших
частин мови, переводячи їх до іменників: прикметникові (глибокий — глибочина),
числівникові (десять-десяток), займенникові (сам—самота), дієслівні (доручити —
доручення) та ін. У кожному розряді іменників використовуються неоднакові суфікси.
У назвах людей за різними ознаками виступають основи іменників, прикметників,
дієслів: школяр, сміливець, завідувач.
Для утворення назв людей за ознакою їхньої діяльності, місцем роботи, фахом
виступають суфікси -ик, -ник, -ич, -ець(-єць), -ар(-яр), -ир, -ер, -ач(-яч), -ч,
-ист(-іст), -тель: історик, кулеметник, підпасич, кравець, боєць, шахтар, муляр, і
командир, інженер, перекладач, сіяч, ткач, стажист, шахіст, учитель.
Від назв осіб чоловічої статі творяться іменники, що позначають рід занять осіб
жіночої статі. До основ іменників чоловічого роду додаються суфікси -к(а), -иц(я),
-л(я), -ес(а): радист — радистка, учень — учениця, ткач — ткаля, поет — поетеса.
У розмовному мовленні використовується також суфікс -ш-: комісар — комісарша, але
в широкому вжитку він закріпився в мові з іншим словотвірним значенням — утворює
назву дружини за фахом або родом заняття її чоловіка (генерал — генеральша, адмірал
— адміральша).
Назви осіб за національною ознакою та місцем проживання творяться за до­
помогою суфіксів -анин(-янин), -чанин, -ин, -ець, -ич, -ак(-як), -ит : молдаванин,
Харків ‘янин, полтавчанин, грузин, тбілісець, костромич, словак, туляк, одесит.
Назви осіб за зовнішніми та іншими ознаками творяться за допомогою суфіксів
-ань, -к(о), -ник, -ець, -ак, -чек: здоровань, неумійко, відмінник, молодець, дивак,
весельчак.
156 Словотвір
У назвах птахів, риб, комах, тварин беруть участь суфікси -ак, -ач, -ень, -ум. -ур.
-ець, -к(а): гусак, деркач, півень, цвіркун, качур, тунець, перепілка.
Окрему групу складають суфікси, що використовуються для творення збірних
іменників: -ств(о), -цтв(о), -н(я), -от(а), -в(а): селянство, жіноцтво, рідня, кіннота,
мушва; речовинних: -ин(а), -инн(я): городина, гарбузиння та одиничних іменників:
-ин(а): картоплина, бадилина.
Для утворення абстрактних віддієслівних іменників використовуються суфікси
-анн(я). -енн(я), -інн(я), -н(я), -ин(а), -к(а): навчання, зрушення, горіння, метушня,
штовханина, зарядка.
Абстрактні назви, що виражають опредмечену ознаку, творяться за допомогою
суфіксів -ість, -ин(а), -от(а), -ств(о), -зтв(о), -цтв(о): спритність, давнина, добро­
та, безумство, убозтво, пророцтво.
Примітки. 1. Абстрактні назви з суфіксами -ств(о), -цтш(о), -зтв(о) частіше тво­
ряться не від основ прикметників, а від основ іменників: новатор—новаторство, керівник
— керівництво, боягуз — боягузтво.
2. Омонімія суфіксів, наприклад -ин(а), у назвах людей, збірних, одиничних предметів і
абстрактних понять (дружина, баранина, горошина, глибина) не утруднює розуміння зна­
чень слів, бо своє словотвірне значення суфікс виражає в поєднанні з різними основами.
У слові дружина суфікс виражає протиставлення особи жіночої статі особі чоловічої статі.
У слові баранина виявляються відношення через поєднання твірної основи назви тварини з
суфіксом -‘ин(а), що виражає вид м’ясного продукту. У слові горошина суфікс -ин(а)
виражає протиставлення одиничності невизначеній множині саме в поєднанні з основою
іменників, що позначають речовини, сипучі продукти, рослини, які не піддаються кіль­
кісному визначенню. В абстрактних назвах суфікс -ин(а) приєднується до прикметникової
основи і тим самим ознаку передає узагальнено, опредмечено.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.