Дієслова на сучасному етапі розвитку української мови поповнюються ново­
утвореннями головним чином за рахунок використання основ з інших частин мови.
Для творення дієслів від оснрв іменників, прикметників, числівників, займенників,
прислівників, вигуків і, рідше, службових слів використовуються суфікси -11-, -і-(-ї-),
-а-, -ува-(-юва-), -ка-; щастя-щастити, свіокий- свіжіти, спокій-спокоїти, квітка
— квітчати, вік — вікувати, ледар — ледарювати, ох — охкати.
Для потреб дієслівного (від дієслівних основ) словотворення суфіксальний спосіб
використовується обмежено. Дієслівні суфікси -а-, -ва-, -ува-, -овува- служать одним
159 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
і* важливих засобів творення видової пари до префіксованих дієслів доконаного ви
застелити — застилати, збути — збувати, розморозити — розморожувати,
цювати — опрацьовувати.
Суфікс -ну-, поєднуючись із дієслівною основою, утворює дієслово доконаного
виду: стукати — стукнути, зазирати — зазирнути. Одночасно він вносить відтінок
раптової дії, сили вияву або одноразовості: крикнути, гукнути, капнути.
Разом з тим суфікс -ну- здатний виконувати словотворчу роль, наприклад, у
єдності з прикметниковою основою: сліпий — сліпнути, худий — худнути.
Суфікс -ону- крім значення раптової дії, вносить відтінок високого ступеня її
вияву: рубонути, різонути, сіпонути.