В іменниковому словотворенні використовуються префікси давнього походження,
які з плином часу стали непродуктивними і в багатьох словах зрослися з коренем.
Серед тих, що колись широко використовувалися для творення іменників і при­
кметників, слід назвати па-, пра-, су-: пазелень (рання зелень), пагілля (тоненьке
гілля), пасіка, патока, пращур (далекий предок), суглоб, сусід.
У новіших за походженням словах ці префікси ще осмислюються: пагорб, памо­
розь, прадід, сутінь. Однак словотворчу продуктивність виявляє тільки префікс пра- і
то обмежено — переважно в утворенні слів книжкового характеру: прамова, пра­
батьківщина, праліс.
Для творення нових іменникових слів використовуються префікси, що розви­
нулися на основі прийменників: без-, від-, до-, за-, над-, пере-, перед-, під-, по-, при-,
про-. Проте ці префікси в основному використовуються при творенні іменників від
суфіксально-префіксальних прикметників, основами для яких виступають приймен­
никово-відмінкові форми: без у гаву — безугавний — безугавність, від центру —
відцентровий — відцентровість.
Тільки в поодиноких словотвірних рядах виступає префіксальний спосіб у чис­
тому вигляді (без одночасного приєднання префікса).
Префікс до- виступає в іменнику досвіт. Подвійно мотивуються слова: довибори —
вибори і довибирати, добудова — будова і добудовувати (пор.: перебудова — від
перебудовуватися).
Префікс під- виступає в іменниках підстароста (застаріле), підмайстер, підвид,
підзаголовок, підстанція.
Продуктивно виступає префікс спів- на означення взаємної участі у дії, процесі,
справі тощо: співдоповідь, співбесіда, співучасть, співпраця; перед- із значенням
«передувати чомусь»: передмова, переддень, передісторія; менш продуктивно висту­
пає префікс за-, що вносить значення «перебувати за межами чогось»: закордон, запін,
затакт (муз. термін).
Префікс не- (частка за походженням) виступає в іменниках, що зазнали процесу
спрощення — злиття заперечної частки з коренем: небилиця, нездара, невдаха. У сучас­
ній українській мові префікс не- служить для утворення слів із протилежним значен­
ням: доля — недоля, друг — недруг, змога — незмога.
У префіксальному словотворенні іменників бере участь значна кількість префіксів
іншомовного походження: анти-, архі-, duc-, екс-, екстра-, контр-, Інтер-, супер-,
ультра- та ін. (антитіло, архіреакціонер. дисгармонія, екс-чемпіон, екстрамо-да.
контрудар, інтерспорт. суперобкладинка, ультразвук).
Широко використовуються в ролі префіксів частини слів іншомовного похо­
дження, що стали інтернаціоналізмамн: аеіа-. біо-, мікро-, міні-, псевдо- (авіазв ‘язок.
біомаса, мікрофлора, міні-футбол, псевдомистецтво).