Нові слова можуть творитися шляхом переходу слів або окремих словоформ з
однієї частини мови в іншу.
Явище переходу слів виявляється у поступовій зміні значення і синтаксичної ролі
окремих слів або словоформ, внаслідок чого втрачаються і морфологічні ознаки, хоч
зовнішня форма залишається старою. З остаточним переходом слова в іншу частину
мови воно набуває загального значення і морфологічних та синтаксичних ознак,
властивих тій частині мови, до складу якої увійшло. Наприклад, прикметник військо-
168 Словотвір
вий виражає ознаку предмета чи особи за відношенням до війська, військової служби:
військовий літак, військова частина, військовий загін, військова людина. Пов’язу­
ючись з іменником, прикметник змінюється за родами, числами і відмінками, узго­
джується з формою іменника. У реченні виступає означенням. З часом цей прикмет­
ник, що позначав ознаку особи за відношенням до служби у війську, почав вживатися
без іменника і став назвою особи за родом заняття, відповідно у реченні виступає як
іменник — у ролі підмета чи додатка. Поступово змінилися і його морфологічні ознаки:
він уже не змінюється за родами, а відноситься до іменників чоловічого роду і
позначає тільки особу, а не предмет (відповідає на питання хто? кого? кому? і т. д.).
Явище переходу слів властиве усім частинам мови: спостерігаються різні пере­
ходи між самостійними словами, перехід самостійних слів у службові, взаємоперехід
між службовими словами (див. табл., с. 170-171).