У процесі історичного розвитку мови первинний морфемний склад слова може
зазнавати змін. Відбувається злиття окремих морфем в одну (спрощення) або зміню­
ється співвідношення між морфемами (перерозклад). Відомі також випадки усклад­
нення морфем.
172 Словотвір
Спрощення — це такий процес, коли членована на морфеми основа перетворю­
ється на нечленовану. Наприклад: вікно — в минулому в основі слова виділявся корінь
і суфікс -н-. У словах жир, шило, мило, знак суфікси -р- %-л-, -к- зрослися з коренями.
Перерозклад — це переміщення звукових елементів від однієї морфеми до сусід­
ньої, в результаті чого кількість морфем залишається такою самою, але співвідно­
шення між ними змінюється. Наприклад, у словах руками, межами у праслов’янський
період -а- належало до основи, а закінчення було -ми. У такий спосіб виникають так
звані складні суфікси -анин-, -чанин-, -івськ-, -анськ-, -ністьполтавчанин, бать­
ківський. Зрідка це явище трапляється і серед префіксів: знедолити, обезболити.
Ускладненням називається такий процес, унаслідок якого в межах морфемно
нечленованих слів починають виділятися ті або інші морфеми. Наприклад, у словах
ґанок, ранок виділяється суфікс -ок- за аналогією до слів свідок, випадок (З підруч­
ника).