Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Кількісні числівники

Власне кількісні числівники означають у цілих одиницях абстрагова-
но-математичне число (п ’ятнадцять більше за п 5ять у три рази) або певну кількість
однорідних предметів (двадцять зошитів).
Морфологічні особливості власне кількісних числівників пов’язані з їх лексичним
значенням. Виражаючи лексично кількісність, вони позбавлені граматичного значен­
ня числа. В однорідних предметах, що позначаються іменниками у формах множини,
кількісна характеристика виражається семантикою числівників (три олівці, п ’ять
стільців), а форма множини іменника, позбавлена родової віднесеності, виключає
потребу вираження граматичного роду і в числівнику. Тільки числівник один має чітко
виражену віднесеність до іменників усіх трьох родів: один стіл, одна дівчина, одно (одне) яблуко. Відповідно до форми множинних іменників, що позначають один пред­
мет, числівник один має також форму множини: одні двері, одні ножиці, одні сани.
Числівник два також має граматичне значення роду: два — у зв’язку з іменниками
чоловічого і середнього роду (двароки, два озера) і дві у поєднанні з іменниками жіно­
чого роду (дві сестри, дві руки). Це значення роду виражається лише у формах
називного і знахідного відмінків.
Граматичне значення роду мають також числівники іменникового походження:
тисяча, мільйон, мільярд, більйон, трильйон. Ці слова увійшли в систему числівників,
але зберегли деякі морфологічні особливості: мають значення роду і змінюються за
відмінками як іменники першої відміни (тисяча) або другої відміни (мільйон,
мільярд, нуль).
Як і всі інші кількісні числівники, вони не мають граматичних форм числа,
виражаючи кількісність лексично.
Якщо слова тисяча, мільйон і мільярд вживаються у формах множини, то вони
виступають як іменники з кількісно-предметним значенням (тисячі демонстрантів,
мільйони трудящих, порівняйте: сотні рук, десятки заяв). Іменники з кількіс­
но-предметним значенням мають граматичні значення роду, числа і відмінка, вони
можуть означатися прикметниками і не належать до системи лічби, а отже, не можуть
бути передані графічно в цифрових позначеннях. Порівняйте: п ’ять (5) і п ‘ятірка,
десять (10) і десяток, сто (100) і сотня; ця п’ятірка людей, неповний десяток літ,
добра сотня коней.
Власне кількісні числівники виражають і категорію істот/ неістот: пов’язуючись з
іменниками чоловічого роду, назвами істот, у знахідному відмінку мають форму,
спільну з родовим (бачив одного тигра, двох слонів, трьох зебр, чотирьох ведмедів.
але п ‘ятьох слонів і п *ять слонів, одинадцятьох ведмедів і одинадцять ведмедів).
Власне кількісні числівники синтаксично пов’язані з іменниками, що піддаються
лічбі. Числівник один (одна, одно) узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку,
наприклад: один студент, одна річка, одно ребро, одні вила, одним роком, в одну ніч
іт. д.
Із числівниками два (дві), три, чотири називного та знахідного відмінків у назвах
неістот вживаються іменники у формі називного відмінка множини, але зберігається
наголос форм однини, наприклад: два брати, дві руки, три професори, чотири
сестри.
Числівники п ’ять, шість і т. д. у формах називного й знахідного відмінків керують
іменниковою формою родового відмінка множини, наприклад: п’ять робітників,
шість книг, сім казок, вісім корів.
У непрямих відмінках (крім знахідного) власне кількісні числівники узгоджу­
ються з іменником (у відмінку)* наприклад: до двох учителів, трьом співакам,
чотирма засобами, у п ’яти містах, на семи машинах.
Неозначено-кількісні числівники позначають загальну, точно не визначену кіль­
кість однорідних предметів або неозначену абстраговану кількість. Сюди належать
слова кілька, декілька (якась кількість до десяти), кільканадцять (якась кількість до
двадцяти), кількадесят (нечітка кількість у межах ста), кількасот (нечітка кількість у
межах тисячі).
Морфологія як розділ граматики
227 Щі числівники пов’язані з іменниками, шо позначають конкретні предмети; які
підлягають кількісному обліку, наприклад: кілька (декілька) осіб, кільканадцят ь слів,
кількадесят зошитів, кількасот людей.
Наведена група неозначено-кількісних числівників тільки семантично відрізня­
ється віл власне кількісних: позначає нечітко виявлену кількість.
Граматичні ознаки неозначено-кількісних числівників збігаються з тими, що їх
мають числівники, починаючи від п ‘яти і далі. Числівники кільканадцять, кілька­
десят, кількасот вживають у розмовній мові, книжним стилям вони не властиві.
До неозначено-кількісних числівників належать також слова багато, небагато,
омонімні з прислівниками. Порівняйте: багато зробив (прислівник), багато книжок
(числівник).
Числівники багато, небагато в основному пов’язані з іменниками, що означають
масу, речовину, збірні й абстрактні поняття, тобто все те, щ о підлягає не кількісному
обліку, а іншим вимірам, наприклад: багато/небагато води (солі, золота, листя,
зерна, мудрості, лиха і т. д.). За граматичними ознаками вони подібні до власне
кількісних числівників: не мають роду і числа, керують формою родового відмінка
(але однини, оскільки це іменники однинної форми).
Якщо числівники багато, небагато пов’язані з іменниками, що позначають пред­
мети, які підлягають кількісному обліку, то керують іменниковою формою родового
відмінка множини і змінюються за відмінками. Порівняйте: багато листя і багато
листків; багато квасолі і багато квасолин; багатьох листків, багатьох квасолин;
багатьом листкам і багатьом квасолинам.
Збірні числівники означають кількість предметів у сукупності, неподільній
єдності їх, наприклад: двоє вікон, трос дітей, четверо коней, п ’ят еро саней.
У поєднанні з власне кількісними збірні числівники виражаю ть сукупність, непо­
дільну єдність і в більших вимірах, наприклад: сорок п ’ятеро, сто п ‘ятдесят трос
і т. д.
Числівники двос…п ‘ятеро мають паралельні суфіксальні утворення двійко,
трійко, четвірко і п ‘ятірко, що мають відтінок суб’єктивної оцінки — зменшеності,
здрібнілості, позитивного ставлення тощо.
До складу збірних входять числівники обоє, обидва, обидві, які також виражають
кількість предметів як єдність, сукупність (обидва лікарі, обидві дівчини, обоє
хлоп ’яток).
Збірні числівники не мають роду і числа, при відмінюванні зберігаю ть свої форми
тільки в називному і знахідному відмінках, виступаючи з керованим іменником одним
членом речення — підметом чи додатком. У непрямих відмінках збірні числівники
замінюються формами власне кількісних числівників (двоє вікон, двох вікон, двом
вікнам, двоє вікон, двома вікнами, у двох вікнах).
У сполученні з іменником — назвою істоти — відбувається заміна збірного чис­
лівника і в знахідному відмінку (зустрів двох хлоп ‘ят, але: побачив двоє дверей).
Із збірними числівниками обидва, обидві вживають іменники в називному відмін­
ку множини, як і з числівниками два, дві (обидва плуги, обидві книжки, але: обоє хло-
п ’ят).
__________________СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА__________________ __ Збірні числівники поєднуються: І) з іменниками, що є назвами осіб чоловічої статі
(троє учнів, четверо конеіі. дванадцятеро зайців); 2) з іменниками середнього роду,
що позначають малих істот (двоє курчат, п’ятеро ведмежат, восьмеро малят)* 3) з
іменниками середнього роду, що позначають неживі предмети (двоє відер, четверо по­
лотен, п ’ятеро імен); 4) з іменниками множинної форми, що позначають конкретні
предмети (трос воріт, четверо саней).
З іменниками, що позначають парні предмети, сполучаються збірні числівники
або власне кількісні з іменником пара: двоє штанів і дві пари штанів.
Збірні числівники поширені в розмовній мові, в художніх творах, але майже не
вживаються в діловому й науковому стилях.
Д робові числівники позначають дробові величини або кількість, що складається з
певного числа частин одиниці чи одиниць, наприклад: одна третя року, дві п ‘ятих
сировини, три четвертих виробів.
Змішані дробові величини передаються сполученням власне кількісних і
дробових числівників: три і одна четверта кілограма, одна і дві третіх доби.
Особливістю дробових числівників є те, що вони можуть поєднуватися з імен­
никами, які не піддаються лічбі. Інші виміри рідин, маси тощо можуть бути виявлені в
кількісних співвідношеннях цілого і його частин, вони (ці кількісні співвідношення) і
виражаються за допомогою дробових числівників, наприклад: дві третіх морської
води, одна п ‘ята запасів кам ‘яного вугілля, три четвертих земної атмосфери.
Дробові числівники мають аналітичну будову: назва, що визначає кількість час­
тин, позначається власне кількісним числівником (чисельник), а вказівка на загальний
вимір подається порядковим числівником (знаменник): одна третя, дві п ’ятих, п ‘ять
сьомих. Дробовий числівник, виражаючи величини в частинах, у мовленні не спо­
лучається зі словом «частина», воно тільки мислиться: одна восьма (частина), п ‘ять
сьомих (частин).
Керований іменник, що позначає предмет виміру або одиницю виміру (літр, кіло­
грам, кілометр, година і т. д.), стоїть у формі родового відмінка однини (якщо виміру
підлягає один предмет чи якась сукупність, неподільна єдність) або множини (у ви­
падку виміру кількох однорідних предметів, а також коли числівник керує іменником
множинної форми), наприклад: дві п \ятих Землі (планети) і земель (посівних площ);
чотири дев’ятих урожаю і урожаїв (кількох років); три четвертих кілометра, дві
третіх Карпат, одна п ‘ята саней.
Дробові числівники вживаються в книжних стилях мови, особливо в науковому та
діловому. У розмовній мові, а також у творах художньої літератури дробові величини
можуть позначатися іменниками, з кількісно-предметним значенням третина (= одна
третя), чверть (— одна четверта), половина (= одна друга).
Ці слова мають граматичні ознаки, властиві іменникам, вони змінюються за від­
мінками в однині і множині і мають граматичне значення роду. Однак у сполученні з
числівниковими словами можуть виступати як числівники, наприклад: п ’ять з поло­
виною гектарів, дві з чвертю години.
Такі синонімічні заміни можливі і в науковому стилі, оскільки в основі одиниць
виміру лежать сталі величини, наприклад: година дорівнює 60 хвилинам, половина —
ЗО хвилинам, чверть -1 5 хвилинам.
Морфологія як розділ граматика __________ ___
229 До дробових числівників належать також слова півтора, півтори, півтораста.
Чисяївннк півтора поєднується з іменниками чоловічого і середнього роду, півтори —
з іменниками жіночого роду (півтора кілограма, півтора відра, півтори доби). Ці
числівники вживаються в розмовній мові, а звідти потрапляють у художній стиль.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.