Числівники характеризуються великою системою відмінкових парадигм.
Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові — за відмінками,
родами й числами.
У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають
особливі форми тільки називного — знахідного відмінків, а інших форм не утворюють.
Це збірні та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). В інших
відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; переходять на
систему відмінювання власне кількісних числівників усі збірні числівники, крім обоє.
Власне кількісні числівники і дробові числівники та деякі неозначено-кількісні
(кільканадцять, стонадцять, кількадесят, кількасот) виступають у формах усіх
відмінків. Можна виділити кілька типів відмінювання їх.

Числівники один, одна, одно (одне) в однині відмінюються так, як прикметники
твердої групи або це відмінювання числівника один за родами, числами, відмінками,
як займенника той.
Зверніть увагу на наявність паралельних форм.

Увага! У висловах один до одного й подібних ’ наголос у слові одного,
одному, одній і т. д. — на першому складі.
У множині числівник вживається з іменниками, що мають тільки форму мно­
жини: одні ворота, двері, сани.
Перед вивченням другого і третього типів відмінювання числівників зіставте дві
таблиці й самостійно зробіть висновки.

Перевірте, чи таких висновків ви дійшли.
Третій тип відмінювання має кілька прикмет, а саме:
1) в усіх відмінках, крім називного, допускаються паралельні форми;
2) у назвах десятків в українській мові змінюється тільки друга частина
(п ’ятдесят, п ‘ятдесяти і п ’ятдесятьох…);’
3) у числівниках п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят м’який знак, який є у
словах п’ять, шість, дев’ять, не зберігається;
4) м ’який знак у числівниках третього типу пишеться після т перед закінченнями
•ох, -ом, -ома, -ма;
5) у числівниках шість-шести, сім-семи, вісім-восьми відбувається чергування
голосного і з е, о.
Четвертий тип відмінювання
Четвертий тип відмінювання не викликає труднощів, оскільки числівники сорок,
дев’яносто, сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках
уживаються із закінченням -а:
Н: Р. Д. Зн. Ор; М.
сорок, дев’яносто, сто -а -а -а -а -а
П’ятий тип відмінювання
1. Числівники двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот,
дев’ятсот відмінюються в обох своїх частинах:
Н. 200 300 400
Р. двОХсот трьОХсот чотирьОХсот
д. двОМстам трьОМстам чотирьомстам
Зн. Н. або Р. Н. або Р. Н .або Р.
Ор. двОМЛетами трьОМАстами чотирМА стами
М. … двОХстах … трьОХстах … чотирьохстах СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
2. Числівники 200, 300, 400 у першій частині мають такі само закінчення т»
числівники два, три, чотири.
3. Числівники 600, 700, 800, 900 відмінюються, як п ’ятсот, і мають у пєпш й
частині закінчення, яку числівниках п’ять, п ’яти…, ш ість, ш ести…, сім, семи і т Д.И
Ін. 500 600 700
Р. п ‘ятИсот шестИсот семИсот
д. п ’ятИстам шестИстам семИстам
Зн. Н. або Р. Н. або Р. Н. або Р.
Ор. п ’ятьМАстами шістьМАстами сьоМАстами
м. … п ‘ятИстах … шестИстах … семИстах
4. Лише в орудному відмінку можливі паралельні форми:
п ’ятьМАстами шістьМАстами сьоМАстами
п ‘ятьОМАстами шістьОМАстами сімОМАстами
Ш остий тип відміню вання
Числівник тисяча відмінюється, як іменник жіночого роду першої відміни міша­
ної групи: мільйон, мільярд — як іменники чоловічого роду другої відміни твердої
групи; нуль — як іменник чоловічого роду другої відміни м ’якої групи.
У складених числівниках кожна частина змінюється за відповідними типами
відмінювання простих і складних числівників.
Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюються, як числівник
два; багато, небагато — як числівники три, чотири; кільканадцять — як п ’ять.
Збірні числівники двоє, троє, семеро та ін. мають такі самі відмінкові форми, як
два, три, сім і т. д.
У дробових числівниках чисельник відмінюється, як кількісний числівник, а зна­
менник — як порядковий (дві третіх, двох третіх, двом третім і т. д.).
Порядкові числівники змінюються, як прикметники. У складених порядкових
числівниках змінюється лише останнє слово (тисяча дев1ятсот дев ’яносто сьомии
рік, тисяча дев’ятсот дев’яносто сьомого року…).
Числівник третій змінюється, як прикметник м’якої групи, інші — як прикметники
твердої групи.
Н. третій (день) сто п ’ятдесят другий
Р. третього (дня) сто п ’ятдесят другого
д. третьому (дню) сто п ’ятдесят другому
Зн. як Н. або Р. як Н. або Р.
Ор. третім (днем) сто п ’ятдесят другим
М. … третьому (дні) … сто п ’ятдесят другому Морфологія як розділ граматики
Відмінювання числівників обоє, обидва, обидві
н. обоє обидва обидві
р. обох обох обох
д. обом . обом обом
Зн. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.
Ор. обома обома обома
м. (на) обох (на) обох (на) обох