Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Перехід займенників в інші частини мови

Займенники можуть втрачати значення узагальненої вказівки на ознаки або кіль­
кість і переходити в іменники. В основному спостерігається неповна субстантивація
займенників, наприклад: Кожен намагався показати свою силу, вправність, сміли­
вість (В. Бойченко); Про себе дбай, але й інших не забувай (Нар. творчість).
Будь-який займенник, співвідносний з прикметником, може бути субстантиво-
ваним словом, якщо його вжити без іменника. Проте деякі займенники і поза текстом
мають конкретне предметне значення, наприклад: мій у значенні чоловік, коханий,
наречений: моя — дружина, кохана, наречена; наш (наша, наше, наші) зі значенням
людей, близьких за соціальним становищем, за переконаннями, почуттями патріо­
тизму і т. ін. Порівняйте, наприклад: Вчора вийшов мій [чоловік] на село, вже сонце
сідало, коли скаче щось верхи. Він на дзвіницю зараз, ударив у дзвони (М. Коцюбин­
ський).
Окремі займенникові форми перейшли в частки, як-от: тобі (Куди тобі наря­
дилася), собі (Жив собі вовчик), все (Та все швидше і швидше біжить), це (Де це ти
ходиш?).

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.