Основи інфінітива і теперішнього (майбутнього простого) часу здебільшого не
збігаються, порівняйте, наприклад; писа(ти) і пиш(уть), носи(ти) і нос(ять),
малюва(ти) і малу](уть).
За співвідношенням основ інфінітива і теперішнього (майбутнього простого) часу
всі дієслова поділяють на класи:
251 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
I клас об’єднує велику кількість дієслів із суфіксом -ува-(-юва-) в основі щАТ •
ва та з суфіксом -ду- в основі теперішнього часу: купувати — купують [куп~у| ^
танцювати — танцюють [танц’-я-ут’]; ^1*
II клас — дієслова з суфіксом -ва- в основі інфінітива і суфіксом -ваі- в ос
теперішнього часу: бувати — бувають [бу-ва^ут’];
ПІ клас — дієслова з суфіксом -а- (-я-) в основі інфінітива і суфіксом -ау- в 0с
теперішнього часу: бажати — бажають [баж-а^ут/];
IV клас — дієслова з суфіксом -і- в основі інфінітива і суфіксом -і- в осн •
теперішнього часу: чорніти — чорніють [чорн-у-ут’];
V клас — дієслова з суфіксом -а- (-я-) в основі інфінітива і нульовим суфіксом
основі теперішнього часу із закінченням -уть (-ють) у 3-й особі множини: брати
бер-уть;
VI клас — дієслова з суфіксом -і- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі
теперішнього часу із закінченням -уть (-ють) у 3-й особі множини: ревіти — ревуть
хотіти -хочуть;
VII клас — дієслова з суфіксом -ну- в основі інфінітива і суфіксом -н- в основі
майбутнього простого часу: гукнути — гукнуть;
VIII клас — дієслова з нульовим суфіксом в основах інфінітива і теперішнього часу
та закінченням -уть (-ють) у 3-й особі множини: нести — несуть;
IX клас — дієслова з суфіксом -и- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі
теперішнього часу: ходити — ходять;
X клас — дієслова з суфіксом -а- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі
теперішнього часу із закінченням -ать у 3-й особі множини: мчати — мчать;
XI клас — дієслова із суфіксом -і- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі
теперішнього часу та закінченням -ать (-ять) у 3-й особі множини: висіти — висять,
гоїти [пу-і-ти] — гоять [пу-ат’];
ХП клас становить одне дієслово з нульовим суфіксом в основі інфінітива і в
основі теперішнього часу та закінченням -ать (-ять) у 3-й особі множини: бігти —
біжать.
За суфіксами основ дієслова поділяють на дві дієвідміни: першу дієвідміну скла*
дають І-VIII класи дієслів, а другу — ІХ-ХІІ класи.
Структурні класи дієслів характеризуються неоднаковим ступенем продуктив­
ності. Одні з них охоплюють велику кількість дієслів і поповнюються новими
словами і в наш час (І, ІП, IV, V, IX класи); інші — являють собою замкнені, семантично
обмежені ряди слів (II, IV, VIII, X класи) або представлені одним дієсловом (XII клас).
У межах струкіурних класів дієслів діють певні закономірності морфонологічних
чергувань і наголошення тієї чи іншої морфеми. Так, наприклад, у частині дієслів
V класу відбуваються морфонологічні зміни в корені: з’являється вставний звук [е]
(брати — беру, прати — перу); звук [г] переходить у [ж] (гнати — жену), а [с] — У N
(слати — шлю); у дієслові їхати в основі теперішнього часу замість [х] з’являється
звук [д] (їду, їдеш, їдемо).
Морфонологічні зміни спостерігаються у VIII структурному класі: 1) у дієсловах
дути, жати (тиснути), йняти (і всіх похідних від нього) при творенні форм тепе­
рішнього часу та наказового способу кореневий голосний зникає, з’являється коре*
252 Морфологія як розділ граматики
невий [м]: дму, дмеш, дми; жму, жмеш, жми; прийму, приймай; 2) у дієсловах жати
(зжинати серпом), м’яти, почати при творенні форм теперішнього (майбутнього
простого) часу і наказового способу голосний кореня зникає, а на його місці з’явля­
ється кореневий приголосний [н]: жну, жнеш, жни; мну, мнеш, мни; почну, почнеш,
почни; 3) у дієсловах бити, пити, лити, вити у формах теперішнього часу перед
суфіксом -/- голосний [и] випадає: б’ю [біу], п ‘ю [про], ллю [л’:у], в ‘ю [в]у],