Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Категорія дієслівного стану

Категорія стану виражає відношення дії до суб’єкта і об’єкта. Суб’єкт­
но-об’єктні відношення виявляються в реченні. Дієслово є основною ланкою в
реалізації граматичних відношень між суб’єктом і об’єктом дії. Так, у реченні Бригада
виконує план суб’єктом дії (або носієм динамічної ознаки) виступає слово бригада;
дія, виконувана суб’єктом як активним діячем, спрямована на об’єкт (план), що в
реченні виступає прямим додатком.
Логічні відношення суб’єкта і об’єкта в цьому реченні збігаються з граматичними; І
дієслово виражає значення активної дії, спрямованої на самостійний об’єкт.
Однак ці логічні відношення можна передати в іншому граматичному оформленні, І
наприклад: План виконується бригадою. У такій структурі речення дієслово виступає
із значенням пасивної дії. Дієслово виконується, утворене від перехідного дієслова
виконувати за допомогою постфікса -ся, втратило значення перехідності. Логічніш
суб’єкт при цьому виражається залежною формою іменника — орудним суб’єкта,
логічний об’єкт виступає у формі називного відмінка.
Порівняйте ще: Усі вітають друга і Друзі вітаються. У першому випадку дієсло- І
во виражає активну дію, спрямовану на самостійний об’єкт, у другому — дія розпо­
діляється між суб’єктами, що є водночас і об’єктами.
Значення дієслівного стану тісно пов’язане з семантикою дієслова і виявляється в І
синтаксичних зв’язках його з іншими словами.
Категорія стану знаходить свій вияв у способах дієслівного керування, тісно по­
в’язуючись із категорією перехідності/неперехідності. Так, усі перехідні дієслова
можуть виражати значення активної дії, а неперехідні не виражають ЇЇ ніколи. Дієсло­
ва перехідні й неперехідні, утворені від перехідних за допомогою постфікса -ся, вира*
жають подвійні суб’єктно-об’єктні відношення, а неперехідні, що не співвідносяться
з перехідними дієсловами (наприклад, іти, рости, цвісти), виражають однобічні»
суб’єктні відношення. Порівняйте, наприклад:
258 Морфологія як розділ граматики
Суб’єктно-об’єктні відношення
Учень виконує завдання. —
Завдання виконується учнем.
Оленка одягає сестру. —
Суб’єктні відношення
Навколо все спить.
Василько йде до школи.
Оленка сміється.
Оленка одягається (Оленка одягає себе).
Морфологічно-словотворчим засобом вираження окремих значень стану виступає
постфікс -ся. За допомогою цього словотворчого афікса виражаються значення зво­
ротної і пасивної дії.
Співвідносні дієслова перехідні й неперехідні з постфіксом -ся різняться не тільки
значенням стану, а й семантичними відтінками, порівняйте, наприклад: бороти —
боротися, кохати — кохатися, дерти — дертися, нести — нестися. Лише при творенні
дієслів із значенням пасивного стану семантичні відтінки співвідносних дієслів
майже непомітні, наприклад: завод будує цехи, цехи будуються заводом; хор виконує
кантату, кантата виконується хором.
У сучасній українській літературній мові розрізняють такі стани дієслів: активний
(або дійсний), пасивний і зворотно-середній.
Крім того, виділяють групу неперехідних дієслів, що не виражають подвійних,
суб’єктно-об’єктних відношень, це дієслова нульового щодо об’єкта стану.
Увага! У лінгвістичній науці ще з часів М. В. Ломоносова визначалася тради­
ційна система станів дієслів. М. В. Ломоносов у «Російській граматиці» назвав
шість станів: дійсний (або перехідний), зворотний, взаємний, середній, пасив­
ний (або страждальний) і спільний.
У працях О. О. Шах матова1 названо три стани: дійсний, пасивний і зворотний, а
в межах зворотного стану розглянуто різні значення його: власне зворотні,
непрямо-зворотні, взаємно-зворотні та ін.
В академічній граматиці української мови2 розглядаються тільки два стани:
активний і пасивний, підкреслюється, що категорія стану властива тільки пере­
хідним дієсловам; вона грунтується на двох взаємопов’язаних корелятивних
граматичних значеннях — активному і пасивному. Активне значення виража­
ється морфологічними формами, пасивне — морфологічними і синтаксичними.
У розгляді дієслівного стану спостерігається різний підхід учених до цієї кате­
горії: одні беруть до уваги семантико-граматичні відтінки суб’єктно-об’єктних
відношень, що виражаються в дієсловах; інші ототожнюють стан з категорією
перехідності/неперехідності; деякі вчені спираються тільки на граматично ви­
явлену кореляцію суб’єктно-об’єктних відношень, лишаючи поза увагою
суб’єктні відношення з нульовим об’єктом. .
1. Активний стан. Дієслова активного (або дійсного) стану виражають ак­
тивну дію суб’єкта, спрямовану на самостійний об’єкт. Це значення мають лише пере­
хідні дієслова, що керують формою знахідного відмінка без прийменника.
Шахматов А. Я. Синтаксис русского языка. — Л., 1041.-С. 476-481.
2 Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І. К. Біло діда. — К., 1969.

Наприклад: Косар на луці косу дзвінко клепле (М. Рильський); Д івчат а вгляділи
леваді кущ калини (І. Нечуй-Левицький).
Формальне вираження прямого об’єкта залежним іменником (або займенником
іншим субстантивованим словом) і є граматичним показником активного сг’
дієслова. У структурі речення*з дієсловом активного стану граматичні суб’д?
но-об гктні відношення відповідають логічним суб’єктно-об’єктним відношенням.
2. Пасивний стан. Дієслова пасивного стану протиставляються дієсловам
активного стану за відношеннями суб’єкта до об’єкта і за спрямуванням дії. Логічний
суб’єкт при дієслові пасивного стану має форму орудного відмінка без прийменника І
виступає в ролі непрямого додатка, виражаючи цим самим відношення пасивного
суб’єкта і пасивної дії. Об’єкт дії при дієслові пасивного стану виражається формою
називного відмінка (займенника чи субстантивованого слова), що виступає в рощ
підмета, наприклад: Пісня виконується всіма учасниками концерту.
Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного стану за допомогою
постфікса -ся. Співвідносні за значенням стану дієслова виступають відповідно в
активних або пасивних зворотах мови, наприклад: Співак виконує арію. — Арія вико­
нується співаком.
Форми словозміни дієслів пасивного стану дещо обмежені вживанням: при оруд­
ному суб’єкта частіше ставиться дієслово в 3-й особі, рідше в 1-й або 2-й особі чи в
минулому часі. Значення пасивного стану може також виражатися формою пасивного
дієприкметника, наприклад: Ти думала — тобою весь з’їдаюсь? — та, подавившись,
падаєш в траву… Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина); Енесм
кинута я бідна (І. Котляревський).
Відсутність орудного суб’єкта при дієслові нівелює значення пасивності дії, і
дієслово набуває значення зворотно-середнього стану. Порівняйте: Фільм перегля­
дається комісією і Фільм переглядається вдруге.
3. Зворотно-середній с т а н. Дієслова зворотно-середнього стану виража­
ють дію суб’єкта, що не переходить на самостійний об’єкт, а зворотно спрямовується
на самого діяча чи додатково характеризує його через неназваний об’єкт, наприклад:
дитина взувається (взуває себе); цехи змагаються (змагаються один з одним); собака
кусається (може вкусити когось).
Зворотні дієслова можуть мати різні відтінки зворотно-середнього стану, по-різ­
ному характеризувати відношення між суб’єктом і об’єктом дії:
а) власне зворотні дієслова виражають дію, суб’єктом і об’єктом якої виступає та
сама особа. Сюди належать дієслова: умиватися, одягатися, взуватися, роззуватися,
купатися, митися, пудритися, голитися, наряджатися. Наприклад: За матерньою
поміччю хлопчик не забарився умитися, прибратися (Панас Мирний);
б) взаємно-зворотні дієслова виражають дію, виконувану кількома суб’єктами,
кожний з яких виступає водночас і об’єктом дії. Сюди належать дієслова: зустріча­
тися, змагатися, вітатися, обніматися, цілуватися, листуватися, спілкуватися,
радитися. Наприклад: Це ж тоді… в селі, увечері, коли з Гаврилом познайом илися,
тебе бачив. А тепер бач, де зуст рілись, — пригадав Жердяга (С. Скляренко);
в) непрямо-зворотні дієслова виражають дію, здійснювану для самого суб’єкта.
При дієсловах із значенням непрямо-зворотного стану може стояти непрямий додаток
260 або обставина, наприклад: готуватися до екзаменів, збиратися до поїздки, лашту­
ватися в дорогу. Ці дієслова відрізняються від власне зворотних тим, що логічний
прямий об’єкт при них не виражається. Порівняйте: Дівчина вмивається (дівчина
вмиває себе) і дівчина збирається в дорогу (дівчина збирає речі в дорогу); Батько
взявся за картуз: — Збирайся, сину, ходімо (Панас Мирний) (означає «збирай речі»);
г) загально-зворотні дієслова виражають дію, що зосереджується в самій діючій
особі, або виражають внутрішній стан суб’єкта. Сюди належать дієслова зі значенням
ставлення виконавця дії до об’єкта: милуватися, турбуватися, дивуватися, злитися,
сердитися, заспокоюватися, журитися, трястися, мучитися і под. Наприклад: Там
три верби схилилися, мов журяться вони (Л. Глібов);
ґ) активно-безоб’єктні дієслова виражають властивість суб’єкта поза зв’язком
його з об’єктом. Сюди належать дієслова із значенням динамічної ознаки істот:
кусатися, битися, дряпатися, хвицатися (собака кусається, корова б’ється, кішка
дряпається, кінь хвицається) або неживих предметів: жалитися, колотися (кропива
жалиться, будяк колеться);
д) пасивно-якісні дієслова виражають статичну ознаку предмета, що підпадає
впливові дії іншого предмета. Сюди належать дієслова типу рватися, гнутися,
битися, ламатися, кришитися, колотися, м ‘ятися, топитися (танути, переходити в
стан рідини), плавитися і т. ін. Порівняйте у словосполученнях: залізо гнеться,
ситець мнеться, віск топиться, олово плавиться, лід колеться, хліб кришиться,
скло б ’ється’,
е) зворотно-пасивні дієслова виражають дію, приписувану пасивному суб’єктові.
Зворотно-пасивні дієслова керують формою давального відмінка (давальний суб’єк­
та), що виступає непрямим додатком. Логічний об’єкт при дієсловах зворотно-па­
сивного стану виражається формою називного відмінка і виступає в реченні підметом.
Наприклад: І згадується Улянці дідова казка (О. Донченко).
Якщо прямий об’єкт не виражається у формі називного відмінка, то дієслово
перетворюється на безособове з нульовим значенням стану щодо об’єкта, наприклад:
не їсться хліб—мені не їсться.
Дієслова зворотно-пасивного стану творяться від перехідних дієслів за
допомогою постфікса -ся, в якому певною мірою збереглося значення зворотного
займенника, особливо в групі власне зворотних дієслів.
Нульовий стан щодо вираження об’єкта мають усі неперехідні дієслова без пост­
фікса -ся (летіти, дзвеніти, плакати, стати, бігти і под.), а також безособові
дієслова з постфіксом -ся (не спиться, не сидиться, не лежиться).
Неперехідні дієслова без постфікса -ся означають дію, замкнену в самому
суб’єкті, тобто ними виражається тільки суб’єктне відношення (відношення дії до
суб’єкта), наприклад: Літо збігло як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокии,
золоточубий вересень (М. Стельмах).
Безособові дієслова з постфіксом -ся також виражають однобічні відношення дії
до логічного суб’єкта у формі давального відмінка (давального суб’єкта). Дія, вира­
жена безособовим дієсловом з постфіксом -ся, приписується суб’єкіу як незалежний
від нього внутрішній стан (мені не спалося; дівчині не сидиться в хаті; йому не
лемсалося).

Отже, категорія дієслівного стану виражає подвійні відношення: основне відно.
шення дії до суб’єкта і об’єкта та пов’язане з ним відношення між суб’єктом і
об’єктом.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.