Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Категорія особи

Категорія особи виражає відношення дії до суб’єкта (або діяча) з погляду
того, хто говорить. Значення особи в дієслові грунтується на протиставленні стосунку
до 1-ї особи (безпосередньо мовця) чи 2-ї особи (адресата 1-ї особи — його
співрозмовника) або до 3-ї особи (будь-кого, будь-чого, що є предметом розмови),
наприклад: я пишу, ти пишеш, він пише; хлопець пише.
Особовість є однією із суттєвих ознак предикативності. Дієслово-присудок, всту­
паючи в предикативні відношення з підметом, вираженим іменником або особовим
займенником, координує свою форму способом дублювання вказівки на особу (чи
осіб).
В іменниках і займенниках позначення особи або узагальнена вказівка на особу є
номінативною ознакою їх, у дієслові особове значення є граматичним показником
відношення до особи. Залежно від морфологічного вираження особи підмета дієслів­
ний присудок виступає у формах усіх трьох осіб однини і множини (при підметі,
вираженому займенником) чи тільки 3-ї особи (при іменниковому підметі). Порів­
няйте: я читаю, ти читаєш, ми читаємо, ви читаєте, вони читають; студент
читає, студенти читають,
Дієслівні форми поділяються на особові й неособові. До особових належать
форми дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу та форми нака­
зового способу, в яких граматичне значення особи виражається за допомогою флексій,
і минулого часу та умовного способу, в яких особа виражається синтаксично (осо­
бовими й особово-вказівними займенниками).
Особові форми утворюють три парадигми дієвідмінювання: 1) теперішнього —
майбутнього часів дійсного способу; 2) наказового способу і 3) минулого часу та
умовного способу.
Парадигматеперішнього-майбутнього часів будується на основі про­
тиставлень 1-ї, 2-ї і 3-ї особи в однині та множині.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.