За типом відмінювання всі дієслова поділяються на дієслова І та II дієвідмін.
Крім традиційного способу визначення дієвідмін за основою теперішнього часу та

закінченнями (до І дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають
закінчення -уть, -ють, а до II — дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення
-лть, -ять, можна визначити дієвідміну за основою інфінітива (відкинувши суфіКс
-ти).

Правила поділу дієслів на дієвідміни
До І дієвідміни належать дієслова:
а) з односкладовою основою: жи-ти, ви-ти, пи-ти, ли-ти;
б) з основою на приголосний: вез-ти, нес-ти, тер-ти, берег-ти;
в) з основою на -оро-, -оло-\ бороти, полоти, колоти;
г) із суфіксом -а-, що стоїть у кінці основи не після шиплячого: каза-ти, писа-ти,
мрія-ти;
г) із суфіксом -а-, що стоїть у кінці основи після шиплячого, але в особових формах
не випадає: вивчати, поважати — я поважаю, ти поважаєш, він поваж ає…;
д) із суфіксом що не випадає в особових формах: радіти, біліти, зоріти,
зеленіти (я радію, ти радієш, він радіє);
е) із суфіксами -ува-, -ну-: існувати, керувати, конкурувати, малювати; тягнути,
іменувати.
До II дієвідміни належать дієслова:
а) із суфіксами -и-, -і-(-ї-), які випадають у 1-й особі однини: звузити, любити,
гриміти, доїти;
б) із суфіксом -а- після шиплячих, який випадає в особових формах:, кричати,
лежати;
Щоб не помилитися в написанні особових закінчень дієслів, треба безпомилково
визначити дієвідміну.