Наказовий спосіб виражає наказ, прохання або пораду. Дієслова в наказовому
способі змінюються за особами й числами. Вони відповідають на питання що
роби? що зроби? що роблю? іпод.
Дієслова наказового способу в однині мають форму 2-ї особи, а в множині — 1-ї
і 2-ї.
Спеціальної форми 3-ї особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати
прохання, пораду чи наказ у 3-й особі, то вживається частка хай, нехай і форма 3-ї
особи дійсного способу.

форми наказового способу утворюються від основ теперішнього часу за допо­
могою закінчень.
Увага! Якщо в 2-й особі однини наказового способу закінчення -и, тоді в 1-й
особі множини — -імо і в 2-й особі — -іть, коли ж у 2-й особі однини немає
закінчення -и, тоді в 1-й особі множини закінчення -мо і в 2-й особі множини
закінчення -те.
До неособових форм дієслів належать інфінітив, дієприкметник і дієприслівник.
Синтаксичні відношення дієслова в цих формах з іншими словами виключають по­
требу вказівки на особу (інфінітив, дієприслівник) або особовість як предикативна
ознака виражається номінативно-синтаксично (порівняйте: я стомлений, ти стомле­
ний, він стомлений) і в дієслівну парадигму (парадигму дієприкметника) не входить.