Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

3.3. Когнітивно-латентний вияв валентних значень

загрузка...
Валентні значення дієслова належать до віртуально-прогнозованих величин, їх кількість визначається статусом синтагматичних сем у структурі дієслівної лексеми. Ієрархічно вершинними є дієслова, що про­гнозують шість/сім актантних позицій, визначаючи і кваліфікуючи їх якісний стан, тобто дієслово зумовлює основні функції відмінкових форм іменника. Валентні значення дієслова, як і відмінок іменника, репрезентують предикатну структуру речення. Видозміна валентної орієнтації дієслова зумовлює модифікацію самої структури речення, що свідчить про синтаксичний характер валентності дієслова, пор.: Іній покрив надбережні очерети і потойбічні кущі лоз і Інеєм були по­криті надбережні очерети і потойбічні кущі лоз (Шиян, 1956, с. 496); Студенти в цьому році добре збирають урожай овочів (Донеччина. — 1994. — 13 вересня) і Урожай овочів І/ цьому році добре збирається сту­дентами —> Урожай овочів у цьому році добре збирається та ін.

загрузка...

Валентні значення дієслів є когнітивно-латентними, тому що фор­мально на віртуальному рівні мовного знака ніяк не репрезентуються, але при тлумаченні дієслова виступають визначальними, відтворюючи

 

РОЗДІЛ VI. Морфологічні категорії.

 

319

 

структуру тієї чи іншої пропозиції. Такий характер валентних зна­чень транспонується і в похідні утворення. Так, наприклад, іменник відколювання має три актантні позиції —> ч о г о ? чим? від чого? (відколювання кусочка породи молоточком від терикона), а іменник возіння — п’ять—> чого? чим? кому? звідки? куди? (во­зіння картоплі матері з городу на подвір’я). Втрачається тільки ліво­бічна суб’єктна валентність, і внаслідок трансформації знахідний об’єкта змінюється синтаксично похідним родовим. Усе це ще раз підтверджує когнітивно-латентну специфіку валентності дієслів, яка на віртуальному рівні прогнозує структуру речення, спрямовану на відображення особливостей у відношеннях між предметами об’єктив­ного світу. Валентність є визначальним фактором при утворенні вто­ринних словосполучень як конденсатів окремих реченнєвих структур, пор.: будинок матері = будинок, що належить матері; будинок біля школи = будинок, що знаходиться біля школи; гість з Болгарії = гість, що приїхав з Болгарії тощол Предикатне членування речення прогнозується валентним потенціалом дієслова, який на рівні речення може зазнавати значних видозмін, що зумовлюється відповідними си- туативно-прагматичними і комунікативними завданнями. Так, наприк­лад, п’ятивалентне дієслово «нести» (Я несу квіти дівчині з поля до хати) може репрезентувати тільки одну валентність (Я несу), транс- формуючись у дієслово стану, або дві — у системі суб’єктно-об’єктних зв’язків (Я несу квіти) речення та ін.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.