Дієприкметник — це відмінювана дієслівна форма, що передає дію або стан як
динамічну ознаку предмета, виявлену в категоріях виду і стану. Як і інші форми
дієслова, дієприкметник має значення виду, часу (теперішнього і минулого), стану
(активного і пасивного), може керувати формою залежного іменника й означатися
словами, що виражають ступінь вияву ознаки та різні обставини, наприклад: напи
саний чорнилом, посинілий від холоду, давно забутий, злегка затягнений.
274 Морфологія як розділ граматики
Дієприкметник, подібно до прикметників, узгоджується з пояснюваним імен
ником у роді, числі і відмінку, наприклад: довго не стихаючий вітер; пісня, виконана
хором; заросле споришем подвір ’я; затужавілі стежки.
Дієприкметникові форми зберігають значення того виду, який має дієслово в
початковій формі, наприклад: зітхаючий — нсдоконаний вид (початкова форма —
зітхати), завезений — доконаний вид (початкова форма — завезти).
Дієприкметники поділяються на активні і пасивні. Активні дієприкметники
творяться від неперехідних дієслів і рідше — від перехідних, пасивні — тільки від пе
рехідних дієслів.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Запитання і завдання для самоконтролю
Наступна: Творення активних дієприкметників