Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від основи теперішнього
часу неперехідних дієслів або перехідних, вжитих у неперехідному значенні, за допо­
могою суфіксів -уч- (-юч-) або -ач- (-яч-).
Наприклад: терпнути — терпн(уть) + уч-ий — терпнучий; кипіти — кипл(ять)
[кипл’-ат’] + -яч- (-ач-)-ий — киплячий.
Форми активних дієприкметників можуть утворюватися тільки від тих семан­
тичних груп дієслів, що виражають дію поза об’єктними відношеннями, наприклад:
квітучий сад, благаючі очі, в ’януча краса, жевріюче вугілля, палаючий огонь,
мертвіючі звуки, несуча курка, пануючий погляд, ріжучий інструмент.
Активні дієприкметники в сучасній українській мові обмежені вживанням. Так,
дієприкметник, пов’язаний із назвою особи, замінюється зворотом «той, що + дієсло­
во в 3-й особі однини теперішнього часу». Наприклад: замість працюючі на заводі
робітники краще сказати робітники заводу; замість робітників, перевиконуючих план,
премійовано: робітників, які перевиконують план, премійовано.
Зовсім не утворюються в українській мові дієприкметники від дієслів з пост­
фіксом -ся. Порівняйте рос ‘.учащийся, светящийся — укр.: той, що навчається; той,
що світиться.
Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи інфінітива непере­
хідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -я-. Наприклад: змарніти —
змарні(ти) + -л-ий — змарнілий.
При творенні активних дієприкметників минулого часу в основі дієслів VII класу
суфікс -ну- випадає. Так само випадає в основі приголосний [с] перед суфіксом -л-:
відпасти — відпалий, осісти — осілий.
У сучасній українській мові не творяться активні дієприкметники минулого часу
за допомогою суфіксів -ш-, -вш~. Цей суфікс зберігся лише в кількох давніх дієпри­
кметниках, як-от: перемігший, здолавший, бувший, минувший (діал.).
Проведіть спостереження:
1. Активні дієприкметники (називають ознаку особи чи предмета, зумовлену його
ж дією: квітучий, темніючий) творяться від неперехідних дієслів (ознака дії є не
;,. цілеспрямованою, а стихійною: квітучий сад, жевріюче вугілля) недоконаного виду
(квітувати, жевріти — що робити?).

За допомогою суфікса -т- творяться форми пасивних дієприкметників від двох
егрукгурних класів дієслів — VII і VIII. Зокрема, суфікс -т- приєднується до дієслів­
них односкладових основ, що закінчуються голосними [и], [і], [а (я)], [у] або на -ер:
бити — битий, подіти — подітий, вижати — вижатий, дерти — дертий. Від більшості
дієслів VII і VIII структурних класів пасивні дієприкметники утворюються як суфік­
сом так і суфіксом -н- (-єн-), наприклад: посунути — посунутий і посунений, коло-
ти — колотий і колений, пороти — поротий і порений, вернути — вернутий і вернений.
Увага! 1. Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи
інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфікса -н- (якщо основа
закінчується на -а-): написати — написаний, засіяти — засіяний.
2. В інших випадках (основа на приголосний та -и-, -і-(-Т-)) утворюються па­
сивні дієприкметники за допомогою суфіксів -ен-(-сн-)\ бачити — бачений,
напоїти — напоєний, принести — принесений.
3. Від односкладових дієслівних основ пасивні дієприкметники утворюються
здебільшого з суфіксом -лі-: дерти — дертий.
Проведіть спостереження:
1. Пасивні дієприкметники творяться від перехідних дієслів (вказують на ознаку
предмета, яка виражає цілеспрямовану дію: носити — ношений, зрубати — зрубаний).
Вони б уваю ть доконаного і недоконаного виду (щ о робити? що зробити?).
2. Від дієслів з основою на -а- пасивні дієприкметники творяться додаванням до
основи інфінітива суфікса -н(ий). Наприклад: вимріяти — основа вимрія — додаємо
суфікс -н(ий) — вимрія-н-ий.
3. Від інших дієслів пасивні дієприкметники творяться додаванням до основи
інфінітива суфікса -ен(ий), після голосних — -єн(ий). Наприклад: виїздити — основа
виїзди — додаємо суфікс -ен(ий) — виїжджений. Слід пам’ятати, що при творенні
пасивних дієприкметників суфікс основи дієслів -її-, -і- змінюється на -е-, що приєд­
нується до -Нг і дає -єн. Кінцеві приголосні неозначеної форми змінюються так, як і в
дієсловах: засидіти — засиджений, в ’їздити — в»їжджений, зросити — зрошений
тощо. Після губних перед суфіксом -ен(ий) з’являється л: купити — куплений.
| І I IУв ага! Якщо в основі дієслова немає -а-, дієслово закінчується на будь-який голосний чи приголосний, тоді можна творити пасивні дієприкметники від основи дієслова 1-ї особи однини додаванням суфікса -ен(ий). Порівняйте:
Основа
Інфінітива
Основа 1-І особи
однини
Суфікс ДІєпрнкметник
зруба-ти зрубаНий
розда-ти -н- 1 роздаНий
засія-ти — -я- засіяНий
біли-ти біл-ю -ен- білЕНий
вигої-ти виго-ю -ен- вигоЄНий
вез-ти вез-у -вн- везЕНий
нес-ти нес-у -ен- несЕНий

4. У суфіксах дієприкметників буква -н- не подвоюється.
5. Суфікс чи- приєднується до дієслівної односкладової основи (дерти, крити,
банк.’ дертий, критий, битий), а також до дієслів, в основі яких наявне звукоспо-
лучеикя , -шо*: пороти — поротий — порений: колоти — колотий — колений.
6. Рад дієслів утворюють паралельні форми — із суфіксом чи- та суфіксом -н-(~ен-),
наприклад: посунути — посунутий — посунений. одягнути — одягнутий — одягнений.
7. Дієприкметники, утворені від дієслів недоконаного виду із суфіксом основи
-увт-. -овува-. можуть мати значення як минулого, так і теперішнього часу (засто­
совуваний. використовуваний здавна і застосовуваний, використовуваний нині).
8. Розгляньте таблицю і зробіть висновки щодо творення пасивних дієприкмет­
ників.
Дієслова
На яке питання
відповідає
Основа
інфінітива
(зміна звуків)
Основа
1-ї особи
однини
Суфікс Дієприкметннк
зрубати що зробити? зруба- -н- зрубаний
спиляти що зробити? спиля- — -н- спиляний
білити що робити? біли-(е/и) біл- -ен- білений
скосити що зробити? скоси-(с/ш)
(и/е)
скош- -ен- скошений
купити що зробити? купи-(п+л)
(и/е)
купл- -ен- куплений
вигоїти що зробити? вигої-(і/е) виго- -єн- вигоєний
зсунути що зробити? зсуну- зсуну- -т-,
-ен-
зсунутий,
зсунений
стрінути що зробити? стріну стріну- -т- стрінутий
колоти що робити? коло- кол- -т-, -ен- колотий,
■колений
застосо­
вувати
що робити? застосовува- -н- застосовуваний