Творення активних дієприкметників

Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від основи теперішнього
часу неперехідних дієслів або перехідних, вжитих у неперехідному значенні, за допо­
могою суфіксів -уч- (-юч-) або -ач- (-яч-).
Наприклад: терпнути — терпн(уть) + уч-ий — терпнучий; кипіти — кипл(ять)
[кипл'-ат'] + -яч- (-ач-)-ий — киплячий.
Форми активних дієприкметників можуть утворюватися тільки від тих семан­
тичних груп дієслів, що виражають дію поза об’єктними відношеннями, наприклад:
квітучий сад, благаючі очі, в ’януча краса, жевріюче вугілля, палаючий огонь,
мертвіючі звуки, несуча курка, пануючий погляд, ріжучий інструмент.
Активні дієприкметники в сучасній українській мові обмежені вживанням. Так,
дієприкметник, пов’язаний із назвою особи, замінюється зворотом «той, що + дієсло­
во в 3-й особі однини теперішнього часу». Наприклад: замість працюючі на заводі
робітники краще сказати робітники заводу; замість робітників, перевиконуючих план,
премійовано: робітників, які перевиконують план, премійовано.
Зовсім не утворюються в українській мові дієприкметники від дієслів з пост­
фіксом -ся. Порівняйте рос ‘.учащийся, светящийся — укр.: той, що навчається; той,
що світиться.
Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи інфінітива непере­
хідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -я-. Наприклад: змарніти —
змарні(ти) + -л-ий — змарнілий.
При творенні активних дієприкметників минулого часу в основі дієслів VII класу
суфікс -ну- випадає. Так само випадає в основі приголосний [с] перед суфіксом -л-:
відпасти — відпалий, осісти — осілий.
У сучасній українській мові не творяться активні дієприкметники минулого часу
за допомогою суфіксів -ш-, -вш~. Цей суфікс зберігся лише в кількох давніх дієпри­
кметниках, як-от: перемігший, здолавший, бувший, минувший (діал.).
Проведіть спостереження:
1. Активні дієприкметники (називають ознаку особи чи предмета, зумовлену його
ж дією: квітучий, темніючий) творяться від неперехідних дієслів (ознака дії є не
;,. цілеспрямованою, а стихійною: квітучий сад, жевріюче вугілля) недоконаного виду
(квітувати, жевріти — що робити?).

За допомогою суфікса -т- творяться форми пасивних дієприкметників від двох
егрукгурних класів дієслів — VII і VIII. Зокрема, суфікс -т- приєднується до дієслів­
них односкладових основ, що закінчуються голосними [и], [і], [а (я)], [у] або на -ер:
бити — битий, подіти — подітий, вижати — вижатий, дерти — дертий. Від більшості
дієслів VII і VIII структурних класів пасивні дієприкметники утворюються як суфік­
сом так і суфіксом -н- (-єн-), наприклад: посунути — посунутий і посунений, коло-
ти — колотий і колений, пороти — поротий і порений, вернути — вернутий і вернений.
Увага! 1. Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи
інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфікса -н- (якщо основа
закінчується на -а-): написати — написаний, засіяти — засіяний.
2. В інших випадках (основа на приголосний та -и-, -і-(-Т-)) утворюються па­


Loading...