Дієприкметникові форми можуть втрачати ознаки дієслів і переходити в розряд
прикметників, виражаючи статичні ознаки предмета, наприклад: сидяча робота,
колючий дріт, спілий кавун, сіяне борошно, битий шлях.
Прикметники дієприкметникового походження не керують формами непрямих
відмінків іменника, не можуть означатися словами з обставинним значенням. Порів­
няйте, наприклад: розіпрілий у печі борщ і пріле просо; сіяна квадратно-гніздовим
способом кукурудза і сіяне борошно; палена сонцем рослинність і палена цегла.
У прикметниках дієприкметникового походження може змінюватися наголос, на­
приклад: варений, печений (дієпр.) і варений, печений (прикм ).
Прикметники дієприкметникового походження слід відрізняти від прикметників,
що творяться від основ дієслів або віддієслівних іменників прикметниковими суфік­
сами, наприклад: блискучий, біжучий, плакучий, поживний, невпинний, посівний,
підписний, навісний, коханий, перекладний, докладний.
Дієприкметникові форми можуть також переходити в розряд іменників, напри­
клад: заручений, наречений, суджений, полонений, учений, придане і под.
Позначаючи осіб або предмети, такі слова набули граматичних ознак, властивих
іменникам: мають постійний рід, у реченні виступають підметом або додатком, на­
приклад: Пряди, пряди — ниток багато білих зарученій потрібно на весілля, на
шлюбні шати й на дари для гостей (Леся Українка).