Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Вживання прийменників з відмінковими формами іменників та субстантивованих слів

У сучасній українській мові відмінкові значення виражаються морфологічно за
допомогою флексій. Із співвідносним їм значенням виступають прийменники:
«…зв’язки прийменника з тим чи іншим відмінком зумовлені відповідністю значень
прийменника і відмінкової форми… При цьому прийменник розвиває, доповнює,
посилює значення відмінкової форми, уточнює, спеціалізує, ускладнює її»1.
* Сучасна українська літературно мова. Морфологія / За заг. ред. І. К. Біполіда. — С. 478.
288 Морфологія як розділ граматики
Прийменник може вживатися з формою одного непрямого відмінка (наприклад:
без, біля, від, для, до, з-за (із-за), з-під, проти, серед вживаються тільки з родовим) або
може сполучатися з двома чи трьома відмінками (наприклад: над, під, перед, поза — зі
знахідним і орудним; на, о (об), по — зі знахідним і місцевим; з, з а -з родовим, знахід­
ним і орудним відмінками).
Кожний прийменник мас визначене коло зв’язку з відповідними відмінками і ви­
ражає певні відношення тільки з відповідною формою.
Так, наприклад, прийменники біля, близько, коло, що вживаються лише з формою
родового відмінка, виражають:
а) місце дії, ‘близькість до чогось {рости біля тину, поставити близько вогню,
стояти коло дороги); б) приблизність у будь-яких вимірах (пробути близько години,
лишилося близько кілометра шляху).
Прийменник від (од) вживається з формою родового відмінка, виражаючи при
дієсловах: а) просторові відношення віддалення (відійшов від криниці), а в словоспо­
лученнях від… до… — протяжність дії (їхали від села до села);
б) причину дії (плакати від щастя), так само при прикметниках, дієприкметниках
(чорний від кіптяви, скривлений від болю)’, в) порівняння (вищий від брата, солодший
від меду поряд із конструкцією вищий за брата, солодший за мед); г) при керуючому
іменнику — функціональну (чи відносну) ознаку предмета (ключ від дверей, від стола
та ін.).
Прийменник до у сполученні з формою родового відмінка, залежного від дієслова,
вказує: а) на предмет; у напрямку до якого спрямовано рух або дію: піти до школи,
поїхати до Львова, покласти до комори; б) на час або межу дії: читав до ранку, дожив
до старості; в) на об’єкт, до якого виявляється зацікавленість, потяг: вдався до
’ віршування, причепився до незнайомого (порівняйте при прикметнику: ласий до меду,
швидкий до роботи, меткий до шиття) та ін. Прийменник за в сполученні з формою
родового відмінка виражає значення часу в його протяжності: вибратися за години
(означає: в сприятливу погоду); зі знахідним відмінком при дієсловах і віддієслівних
іменниках виражає: а) об’єктні відношення: дякувати (подяка) за обід, платити
(плата) за роботу, боротися за свободу, піклуватися за дітей (при більш уживаному
— про дітей)’, б) призначення особи або предмета: бути за пастуха, правити за
виделку (означає: замість виделки); в) час дії: з ’їхатися за день, виїхати за місяць до
зими, здобути знання за час навчання; г) просторові відношення обмеження: пере­
бувати за кілометр від дороги та ін.
Прийменник з (із, зі) вживається з родовим, знахідним і орудним відмінками. Коло
відношень, що виражаються цим прийменником, дуже широке:
1) з родовим відмінком виражається: а) напрямок руху зсередини чогось:
вийти з приміщення, витягти з води; б) причина дії: замовкнути з переляку;
в) непрямий об’єкт при перехідному дієслові: скинути з себе ковдру — чи об’єкт при
неперехідному дієслові: сміятися з ледаря; г) атрибутивні відношення — ознака особи
або предмета за галузевою віднесеністю до науки, вчення, спеціальності тощо: фа­
хівець з нейрохірургії, навчання з англійської мови, урок з арифметики, змагання з
легкої атлетики ‘,
289 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
2)іззнахідним відмінком виражається приблизна кількість предметів: було
осіб з двадцять; минуло років з п ‘ятнадцять;
3) з орудним відмінком виражається: а) соціативний зв’язок осіб: брат із
сестрою ідуть; б) непрямий об’єкт при дієсловах руху, говоріння: іти з дитиною,
розмовляти з другом; в) характеристика особи або предмета за зовнішньою ознакою:
дівчина з русою косою, шафа із дзеркалом; г) часові відношення із вказівкою на
початок дії: з настанням морозів, з приходом весни та ін.
Прийменник у (в, уві) вживається з формами родового, знахідного і місцевого
відмінків:
1) з родов и м відмінком виражає стосунки до особи1: був у брата, запитав у
майстра;
2) із знахідним відмінком виражає значення: а) напрямку руху всередину
предмета або взагалі в просторінь чи в пункт призначення: увійти в клас, налити в
склянку, піти в світ (у світи), поїхати в Черкаси; б) часу дії: посіяв у дощ; в) міри
вияву ознаки: довжиною в три кілометри, висотою в шість поверхів та ін.;
3)з місцевим відмінком виражає: а) місце дії: працювати в бібліотеці, осе­
литися в Переяславі; б) час дії: виконати у грудні; в) зовнішню ознаку людини,
предмета: дівчина у веснянках, помідори у власному соку та ін.
Прийменник по в сучасній українській мові поєднується з формами знахідного і
місцевого відмінків (з формою давального відмінка не вживається):
1)іззнахідним відмінком виражає: а) відношення просторової межі: зайти у
воду по коліна, заміряти по канаву; б) часової межі: відпочивати по серпень;
2) з місцевим відмінком виражає: а) місце поширення дії: іти по дорозі;
розкидати по кімнатах; б) час дії, що відбувається після якоїсь межі: довідатись по
святах (після свят), виїхати по весні, а також протяжність дії; не спить по ночах
(ночами) та ін.
Прийменник через вживається лише із знахідним відмінком і виражає відношення
об’єктні (перестрибнув через рівчак), просторові або просторово-атрибутивні (ле­
тіти через Карпати, дорога через ліс), причинові (не з ’явився через хворобу).
Окремі прийменники виражають обмежене коло відношень, як наприклад: при,
про, крізь, між, ради.
Прийменники під, над, перед, о (об) та деякі інші, особливо похідні від прислів­
ників та іменників, також виражають невелике коло синтаксичних відношень.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.