Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Морфологічний склад сполучників

За морфологічним складом сполучники в українській мові поділяються на п р о —
сті, складні і складені.
Прості сполучники морфологічно не членуються на окремі частини, їх в
українській мові небагато: і (й), а, ні, та, то, чи, бо, що.
Ці сполучники давно втратили семантичні зв’язки зі словами, від яких вони
утворилися, а тому їх ще називають непохідними.
Складні сполучники морфологічно поділяються на дві і більше частин: але, зате,
проте, ніж, або, якщо, якби, щоб, ніби, нібито, неначебто та ін.
Складені сполучники є сполученням двох і більше слів, що виконують службову
функцію зв’язку членів речення та частин складного речення. Найчастіше складені
сполучники в першій частині містять форми непрямих відмінків вказівного займен­
ника той з прийменником або іншого повнозначного слова, а в другій — сполучники
що, щоб чи прислівник як: через те що, для того щоб, з тим щоб, незважаючи на
те що, подібно до того як, в міру того як, перед тим як, дарма що, так, так що,
я к ..,, не тільки…, а й, не тільки…, але й.
Складні і складені сполучники називають похідними, туму що вони мотивуються
тими простими сполучниками і повнозначними словами (займенниками, прислів­
никами), від яких утворилися.
За способом уживання сполучники поділяються на одиничні, повторю­
вані і парні.
Одиничний сполучник виступає в реченні як засіб вираження замкненості одно­
рідного ряду або складної структури, наприклад: Ціле літо дід Данило живе на пасіці
в лісах, а увесь рік пахне вощиною, медом і травами (М. Стельмах).
Повторювані сполучники вживаються при кожному однорідному члені речення
або перед южною предикативною частиною складного речення з паралельною під-
296 Морфологія де розділ граматики
рядністю, наприклад: Де ж Катрусю [ніч] пригорнула: Чи в лісі, чи в хаті? (Т. Шев­
ченко). Повторюваними є розділові сполучники.
Парні сполучники складаються з двох частин, кожна з яких розподіляється між
членами речення чи його частинами, виражаючи парний взаємозв’язок. До них на­
лежать: не т ільки…, а й; не тільки…, але й ;як.., так; хоч…, але; якщ о…, то; чим…,
тим. Наприклад: Чим далі заглиблювалися вони в гори, тим тихішим ставав
відгомін бою (В. Собко).

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.