Зважаючи на те, що вигуки по своїй суті належать до емоційної мови, багато
лінгвістів виносили їх за межі морфології, не вважали частиною мови. Так, К. Аксаков
навіть не визнавав вигуки за слова, вважаючи їх викриками, які показують неви-
значений стан болю, жаху, радості і т. д. Ф. Буслаєв включає вигуки до числа частин
мови, але цілком слушно вважає, що вони становлять окремий розряд слів. Такого
погляду дотримуються й сучасні українські лінгводидакти.
Вигуки звичайно членами речення не бувають. Вони не змінюються.
3 0 2 Морфологія як розділ граматики
Проведіть спостереження:
Простежте, як вигуки і звуконаслідувальні слова виділяються у вимові й на
письмі.
Протягли своє «ку-ку-рі-ку» горласті півні (Панас Мирний). Тью-і. ті-і-і… Ні,
зовсім не так. Трйю-тіх-тіх… (М. Коцюбинський). Як увійдем у волячо-коро-
в ‘ячо-овечу половину, так саме тобі: Му-у-у! Бе-е-е! Ме-е-е! (Остап Вишня). Гов,
Лукашу, гов, го-го-го-го! А де ти? (Леся Українка). Які зустрічі, які прощання за
Дніпром та Бугом!- Здрастуйте!- Прощавайте! (О. Довженко).
За походженням вигуки поділяються на первинні (а! о! ой! ей! ех! ох! іхі ух!) і
похідні (матінко! леле! Господи! Боже! страх! гвалт! гляди! диви! цур! спасибі! алло!
браво! стоп! стій! помагайбі!)
За значенням вигуки поділяються на чотири групи:
Значення Приклади
Емоційні — виражають почуття, настрій,
переживання людини
о, ах, ох, а, ага, фу, фі, у, ай, ой, ура, овва,
слава Богу, бігме
Спонукальні — виражають наказ, спону­
кання або служать засобом привернення
чиєїсь уваги
алло, стій, тс-с-с, годі, цить, гей, гиля,
соб, цабе, вйо, киць-киць, но-о-о, киш
Вигуки етикету (мовний етикет) — вира­
жають вітання, подяку, побажання тощо
добридень, день добрий, привіт,
здрастуй, будьте здорові, прошу, на
добраніч, перепрошую, їй-богу, спасибі
Звуконаслідувальні слова — відтворюють
різні звуки природи, тварин, машин тощо
бом, бух, трах-тарарах, хлюп, ме-е,
няв-няв, гав-гав, ку-ку
Увага! 1. Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться
через дефіс.
2. Інші вигуки пишуться одним словом або двома і більше словами.
Одним словом Двома і більше словами Через дефіс
ой, алло, добридень,
тягніть, стоп, стій,
здрастуйте
слава Богу, до побачення,
добрий вечір, та цур йому,
будь ласка
їй-богу, їй-право, ай-ай-ай,
ня-а-в, му-у-р, ур-ра
Увага! 1. Вигуки у вимові виділяються паузами, а на письмі момами або
знаком оклику.
2. Коли о, ой вигуки, то після них робиться пауза й ставиться кома, коли це
частки, то паузи немає й кома не ставиться.
3. Вигуки в реченні можуть виступати в ролі підмета, присудка, додатка.
У такому разі комами вони не виділяються.
303 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
Проведіть спостереження:
Поясніть правила вживання розділових знаків при вигуках за поданими
реченнями.
Ой. заграй, заграй, синеньке море (Т. Шевченко). Цить! Хай говорить серце (Леся
Українка). Ой Музо! Ся пісня двусічна, мов зброя, і будить одвагу, й жалю завдає
(Леся Українка). О земле рідна! Знаєш ти свій шляху бурі, у негоді (М. Рильський). Ой
ти, дівчино, з горіха зерня… (І. Франко). Тисячне «ура!» грозою сколихнуло податливі
набряклі луги (М. Стельмах). Баба зирк у двері (М. Черемшина). І я вже не чую ні
«ха-вав», ні впать-падьом» (Остап Вишня). Пливе човен, води повен. Та все
хлюп-хлюп-хлюп-хлюп!.. Іде козак до дівчини, Та все тюп-тюп-тюп-тюп! Пливе човен,
води повен, Тай накрився лубом.. Ой не хвастай, козаченьку. Кучерявим чубом (Нар.
творчість).