Кожна мова складається зі словника (системи лексичних одиниць) та граматики
(правил оперування знаками). Граматика мови поділяється на два розділи — морфо­
логію та синтаксис. Предметом вивчення в морфології є форми словозміни та гра­
матичні категорії, синтаксис же вивчає способи поєднання словоформ у словоспо­
лучення і речення та їх будову.
Термін синтаксис («складання», «будова») вживається в двох значеннях: 1) у зна­
ченні синтаксична будова мови, елементами якої виступають члени речення, слово­
сполучення, речення, еквіваленти речення (його функціональні замінники, напри­
клад: Так! Ні! Аякже! Еге ж! Хіба?)\ 2) у значенні граматичне вчення про структуру,
семантику і функції синтаксичних одиниць (членів речення, словосполучень, речень).
Цілком застосовне вживання терміна синтаксис і щодо розділів: синтаксис сло­
восполучень, синтаксис членів речення, синтаксис речень, синтаксис еквівалентів
речення; синтаксис простого речення, синтаксис простого ускладненого речення,
синтаксис складного речення.