Існують різні підходи до питання елементарності/неелементарності простих і
складних речень.
Просте речення
З формально-синтаксичного і семантико-синтаксичного погляду елементарне
речення відповідає:
1) непоширеному простому реченню: Ідуть дощі (М Коцюбинський), оскільки
лише головні члени речення є необхідними компонентами структурної схеми:
2) поширеному простому реченню: Син приніс із лугу польові квіти, в яких, крім
головних членів, функціонують і другорядні (додатки, обставини, означення), що не є
однорідними та відокремленими:
З формально-синтаксичного і семантико-синтаксичного погляду неелементарни-
ми (ускладненими) реченнями вважають:
1) однорідні члени речення;
2) відокремлені другорядні речення;
3) вставні і вставлені конструкції;
4) звертання;
5) наявні вторинні предикатні і субстанціональні синтаксеми прислівникового та
детермінантного характеру.
Речення, в яких наявні вторинні предикатні і субстанціональні синтаксеми при­
слівникового та детермінантного характеру, є похідними, вони витворилися з еле­
ментарних простих речень. Багато речень, що з формально-синтаксичного погляду є
308 Синтаксис як розділ граматики
простими неускладненими, у семантико-синтаксичному плані є простими усклад*
неними, що утворилися внаслідок трансформації складних речєннєвнх структур.
Найбільшу групу семантично ускладнених речень становлять речення з детер-
мінантними членами, що стосуються граматичного центру речення і виражають
обставинні значення: 1. Батько прокинувся від шуму. 2. Студентом пропущено п ‘ять
занять черезхворобу. 3. Всупереч прогнозам день був сонячний.
Складне речення
Вихідними, базовими структурами в системі складного речення є елементарні
речення, що складаються з двох предикативних одиниць.
З формально-синтаксичного погляду елементарними є:
• двокомпонентні сполучникові (складносурядні і складнопідрядні) речення;
• безсполучникові (незалежно від обсягу предикативних частин) речення.
Неелементарними складними реченнями є:
• складносурядні багатокомпонентні структури;
1) складнопідрядні багатокомпонентні речення (з послідовною підрядністю, з
неоднорідною та однорідною сурядністю);
2) складні безсполучникові конструкції, у яких поєднуються семантичні відно­
шення однорідності та неоднорідності між частинами;
3) складні конструкції з сурядністю і підрядністю, сполучниковим і безсполуч­
никовим зв’язком.
Отже, у простих і складних реченнях наявна лише часткова відповідність між
елементарними/неелементарними конструкціями.