Словосполучення класифікуються за будовою, за значенням, за морфологічною
характеристикою опорного слова.
1.3а будовою словосполучення поділяються на прості і складні.
У вільних словосполученнях зберігається лексичне і граматичне значення ком­
понентів, кожний з яких виступає окремим членом речення, наприклад: запашна
квітка, пухка земля, літній день, гортати сторінки.
У нечленованих сполученнях слів лексична самостійність компонентів втрача­
ється, вони виступають одним членом речення, наприклад: біле золото, біла гарячка,
Азовське море, Леся Українка, не приведи Господи.
Прості словосполучення складаються з двох компонентів (повнозначних слів або
сталих словосполучень) — головного і залежного: зелене листя, вийти з класу, слухати
уважно.
Складні словосполучення складаються із стрижневого слова та двох чи більше
повнозначних слів: дотримання мовних норм, музика нашого часу, буду вступати до
університету.
2. За опорним словом — морфологічною характеристикою стрижневого
компонента — словосполучення поділяються на іменникові — голос поета, при-
322 Синтаксис як розділ граматики
кметникові — чисті руки, числівникові — три роки, займенникові — я з вами, дієслівні —
навчатися в гімназії, прислівникові — вдвічі більше.
Займенники та числівники в ролі опорного слова повторюють зв’язки переважно
іменників або прикметників, наприклад: він із нею-хлопець із дівчиною; перший ряд —
передній ряд.
3. За характером синтаксичних відношень між компонентами словосполучення
поділяються на:
• атрибутивні, в яких стрижневе слово називає предмет, а залежне — його ознаку,
відповідають на питання який? яке? які? учень (який?) уважний, мрія
(яка?) поїхати, голоси (чиї?) дитячі;
• об ‘єктні, в яких стрижневе слово називає дію, а залежне — об’єкт, на який вона
спрямована (дібрати слова); відповідають залежні слова на питання непрямих
відмінків: виконати (що?) вправу, гордитися (ким?) батькам, написаний
(чим?) олівцем, дякувати (кому?) другові;
• обставинні, в яких стрижневе слово називає дію, а залежне — її обставини (йти
додому); залежні слова відповідають на питання обставин: прийти (куди?)
додому, перебуває (д е ?) в аудиторії, прийшов (з якою метою?) працювати,
не розібрав (чому?) спросоння.
Увага! До означальних відносять також словосполучення, які виражають апо-
зитивні відношення: стрижневе слово називає предмет, а залежне є прикладкою
(хлопець-козак):; відповідають на питання який? яке? яка?: хлопець
(який?) козак.