Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Засоби вираження актуального членування речення

Серед засобів вираження актуального членування речення виокремлюють фоне­
тичні, синтаксичні і лексико-граматичні.
1. Ф онетичні засоби. До них належать логічний (фразовий) наголос та інші
інтонаційні засоби (паузи, темп вимови тощо). Логічний наголос завжди виділяє рему;
якщо ж рема складається з кількох слів, то основне слово саме в ній, наприклад:
Недобрий жарт \ зіграла з нами доля (Л. Костенко); Події тієї осені і зими | взагалі
були якісь особливі (Ю. Смолич). Паузи (на письмі їм відповідають різні розділові
знаки, передусім тире і крапки) є інтонаційними засобами виділення реми, наприклад:
Та було вже пізно — 1машини рушили на захід (М. Стельмах).
2. Синтаксичні засоби. Це порядок слів, аналітичні синтаксичні морфеми (част­
ки), деякі синтаксичні конструкції. Аналітичні синтаксичні морфеми увиразнюють
4 позицію реми, яка виноситься в препозицію і має виразне стилістичне забарвлення,
наприклад: І тільки верби знатимуть старі (Л. Костенко); Аж кишить | не-
‘ вільниками у Сиракузах в льохах і тюрмах (Т. Шевченко). Частка же (ж) у непитальннх
1 реченнях, як правило, виділяє тему, наприклад: Поети ж | є і кращі, й щасливіші
(Л. Костенко). У питальних реченнях ця частка є підсилювальною і виділяє рему,
виражену питальним займенниковим словом, наприклад: Тільки хто ж це | королеві
Марку золотинку в дзьобі принесе?! (Л. Костенко). У питальних конструкціях
займенникове питальне слово завжди є ремою, наприклад: Де | небо? Де | земля? І як \
підняти крала? (Л. Костенко).
Роль ремного центру часто виконують і відокремлені другорядні члени речення,
наприклад: Звернули до скверика, \ білого від квітів (О. Десняк); Спав молодий
парубок, | підклавши під голову білу свиту (І. Нечуй-Левиць кий).
3. Лексико-граматичний засіб. Це повтор слів, наприклад: Зіграй мені | осінній
плач калини. Зіграй усе, | що я тебе прошу (Л. Костенко).
Поділ речення на тему і рему (крім реплік-відповідей діалогічного мовлетц)
може здійснюватися по-різному, залежно від позиції фразового наголосу, наприклад,
речення Я воду п ‘ю у Сувиді з криниці (Л. Костенко) може поділятись на тему Я і рему
воду п ’ю у Сувиді з криниці, тему Я воду п ’ю і рему у Сувиді з криниці
Речення і висловлення. У комунікативному плані речення кваліфікують як вислов­
лення, одиницю мовленнєвого спілкування. (Термін «висловлення» запропонував
В. Матезіус.)
Висловлення — одиниця мовлення, побудована за законами відповідної мови;
речення, що розглядається з погляду його комунікативної організації. Саме у висловленні мовець здійснює необхідні комунікативні завдання, наголо­
шуючи на певних компонентах (темо-ремних відношеннях). Розмежування речення і
висловлення належить до складних теоретичних питань сучасної лінгвістики.
В українському мовознавстві найповніше дослідив комунікативну організацію
речення О. Мельничук, з’ясувавши особливості синтагматичного членування прос­
тих і складних речень.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.