1. За складом граматичної основи
Двоскладні Односкладні
Людина стає людиною тільки серед
людей (Й. Бехер).
Має два головні члени — підмет і при­
судок, які групують навколо себе дру­
горядні члени речення
Не можна судити про людину з першого
погляду (Ж. Лабрюйєр).
Граматична основа складається з одного
головного члена, який виконує предикативну
функцію
2. За метою висловлювання та за емоційним забарвленням
Розповідні Питальні
Попереду забовванів ліс
(М. Стельмах).
Містить у собі якесь повідомлення,
розповідь про щось. Інтонація
характеризується пониженням тону
наприкінці речення
Хато, хижо, біло-сиза ятко, Хто тебе
любовно прибере? (П. Сиченко).
Містить у собі якесь питання, на яке перед­
бачається обов’язкова відповідь або питання,
що не вимагає відповіді. Тон підвищується
на слові, у якому міститься зміст питання
341 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
Спонукальні Окличні
!Лев: Метка! Та що ж, приходь… (Лес
і Українка). Ой скинемось та й по
І таляру. Та купім коня отаману (Нар.
творчість).
Містить у собі наказ, вимогу, заклик,
побажання, пораду, прохання тощо.
Оформляється розповідною або
окличною інтонацією
я а) розповідно-окличні;
б) питально-окличні;
в) спонукально-окличні.
Окличної модальності може набувати будь-
який тип речення за метою висловлювання
якщо тільки його вимовити емоційно, з оче­
видною експресією, виражаючи таким спосо
бом якесь почуття — радість, захоплення, по­
див, гнів, страх, відчай, обурення, захоплен­
ня та ін. Оклична інтонація характеризується
високим тоном, більшою силовою напругою
голосу
3. За наявністю чи відсутністю другорядних членів
Поширені Непоширені
Гарячий день розлив пекуче золото
(Є. Мапанюк).
1 Крім головних, у реченні є ще й
і другорядні члени
Минув рік. Йшло літо (У. Самчук).
Якщо речення складається лише з головних
членів, то воно називається непоширеним
4. За наявністю необхідних членів речення
Повні Неповні
І Мале орля, а вище старого літає
(Нар. творчість).
Речення, в якому немає опущених
членів, незалежно від того двоскладне
воно, чи односкладне
і
І
л
Ну, як би так мені туди? Хоч би ж тобі
де-небудь щілка (Л. Глібов).
Неповним простим реченням є таке речення,
в якому опущено один або кілька членів, які
иегко встановити:
і) з попередніх речень;
5) з наступного речення;
ї) із ситуації, в якій відбувається розмова;
‘) із змісту неповного речення, зокрема
іаявних у ньому членів,
іеповними речення бувають як з двома го-
овними членами, так і з одним головним
[ЛЄНОМ
342 Синтаксис я к розділ граматики
Порядок слів у реченні
Прямий Зворотний або інверсійний
_ підмет стоїть перед присудком;
_ узгоджене означення займає позицію
перед означуваним словом;
— неузгоджене означення стоїть після
означуваного слова;
— додаток займає позицію після того
слова, яке ним керує;
_ обставини можуть займати різні позиції
залежно від різновиду
————————————— Ш—— -—
— присудок стоїть перед підметом;
— узгоджене означення після
означуваного слова;
— додаток — перед словом, яке ним керує
яя
Нечленовані конструкції (слова-речення)
Специфічний тип речень, які не можна кваліфікувати ні як двоскладні, ні як одно*
складні; вони не мають окремих членів речення і не виконують номінативну функцію,
оскільки нічого не називають; використовуються в діалогічному мовленні
Стверджувальні
слова-речення; заперечні,
питальні, спонукальні,
емоційно-оцінні та ін.
1. Ви цілком свідомі себе? — Так (О. Довженко).
2. Повечеряємо разом? — Ні (М. Стельмах).
3. Яка радість у нас, Дмитре… — Невже? (М. Стельмах).
4. Глянь, де вода! — Ого-го! Далеченько (О. Гончар).
5. А! Моє шанування! (А. Головко).
Незакінчені або обірвані
(перервані) речення
Ти того… Кинь натякать… Бо я… (І. Рябокляч).
Речення-звертання Заходить (пан) у чорну пекарню, пхає рукою двері і
кричить: — Марино! — Нікого. — Олено!
(М. Коцюбинський).
Просте ускладнене речення
Речення з однорідними
членами
Любить він такі ночі без вечірні, і цю тишу, і якусь
таємничість, гармонію у всій природі (О. Гончар).
Речення з відокремленими
членами
Внизу, як величезне біле покривало, простяглася північна
пустиня — тундра (М. Трублаїні).
Речення із звертанням,
вставними і вставленими
словами
Грими, моя пісне, могутня, палка, на всім українськім
роздоллі (Г. Чупринка). Чужа душа — то, кажуть,
темний ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна!
(Л. Костенко).
343 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
За будовою

Прості Складні
і У слові розкривається душа
|(П. Мовчан).
У простому реченні наявна
і одна граматична основа,
І один предикативний центр,
навколо якого граматично і
за змістом групуються
другорядні члени
Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що
говориш (Нар. творчість).
У складному реченні наявні дві і більше граматичні
основ. Воно складається з двох або кількох предикатив­
них частин (простих речень), об’єднаних за смислом та
інтонацією. За функцією такі частини не виступають
окремими самостійними реченнями, а в єдності утворю
ють змістову формальну цілісність — складне речення