1. Сполучення власне кількісного числівника з іменником: три. чотири — у формі
називного відмінка множини, п ‘ять і далі — родового однини чи множини.
2. Сполучення неозначено-кількісного числівника, прислівника чи займенника з
іменником у формі родового відмінка множини.
3. Сполучення іменника, що має кількісне значення, з іменником у формі родо­
вого відмінка множини.
4. Сполучення іменника або особового займенника у формі називного відмінка з
іменником чи займенником у формі орудного відмінка з прийменником з.
5. Сполучення числівника або займенника з іменником або іншою частиною
мови у значенні іменника у формі родового відмінка з прийменником з (із).
6. Словосполучення, до якого не входить жодне слово у формі називного від.
мшка.
7. Неподільне словосполучення.
8. Словосполучення: прізвище, ім’я, по батькові.
9. Ціле речення або група речень, вжиті у значенні іменника.
10. Назва твору, цитата.