Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Питання про присудок і його типи

Другим головним членом двоскладного речення є присудок. Типи присудка
виділяють з урахуванням морфологічних параметрів та модально-часових значень.
Присудок — головний член двоскладного речення, який, указуючи на модаль­
но-часову характеристику носія предикативної ознаки, перебуває в предикатив­
ному зв’язку з підметом.
У XIX ст. представники логіко-граматичного напряму визначали присудок з
логістичного погляду. Так, Ф. Буслаєв стверджував: «Те, що ми думаємо або судимо
про предмет (про підмет), називається присудком». Як частину закінченого слово­
сполучення трактували присудок представники формально-граматичного на­
пряму. П. Фортунатов зазначав: «Несамостійна за значенням частина закінченого
словосполучення являє собою присудок речення*. Д. Овсянико-Куликовський як
представник психолого-граматичного напряму писав: «Найважливіша частина
349 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
речення — це присудок, інакше названий предикатом. Саме він і є носієм і ви-
разником того руху думки, який відомий під назвою предикативності (преди.
кування, присудковості) і без якого речення неможливе*. О. Пєшковський вважає
граматичним значенням речення присудковість, носієм якого є присудок. О. Шах-
матов визначав присудок як «головний член залежного складу» в двоскладному
реченні.
Упродовж тривалого часу в мовознавстві тривали дискусії про те, який із двох
головних членів речення важливіший. Переважна більшість мовознавців ствер-
джувала, що таким членом є підмет. Однак на сучасному етапі усе частіше схи­
ляються до міркування О. Потебні, що в граматичному розумінні присудок важ­
ливіший для речення. А І. Вихованець стверджує, що за формальною та семан­
тичною складністю і роллю в реченні жоден член речення не може зрівнятися з
присудком: дія граматичних категорій присудка охоплює ціле речення й визначає
його специфіку.
Диференційними формальними та семантичними ознаками присудка є:
• входження в структурну схему речення як головного члена;
• модально-часова характеристика носія предикативної ознаки;
• співвідношення з ремою в типових випадках при актуальному членуванні
речення;
• співвідношення з предикатом у семантико-синтаксичній структурі речення;
• вираження дієслівною формою;
• перебування у двобічному (предикативному) зв’язку з підметом;
• поєднання з підметом способом предикативного зв’язку — координацією;
• типова позиція після підмета.
У сучасному українському мовознавстві присудки виокремлюють з огляду на мор­
фологічну природу присудкової форми і способу вираження модально-часових зна­
чень. За морфологічними параметрами присудки поділяють на дієслівні та іменні за
вираженням модально-часових значень — на прості, складені та подвійні (складні)
присудки.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.