Трикомпонентний присудок — це ускладнена модель, що поєднує в собі скла­
дений дієслівний і складений іменний присудки. Л. Булаховський зазначає, що
«присуцок-набирає властивості включати в свій склад чимраз більше слів. Мислення
відбувається не стільки парами слів, скільки цілими розгорненими словесними комп­
лексами: Буде змушений упасти мертвим хижий птах (М. Бажай). Такі присудки
Б. Кулик називає складними, відносячи до них присудки з двох компонентів, які є
повнозначними частинами мови, або з трьох чи чотирьох, серед яких є зв’язка.
Найтиповішу форму ускладненого іменного присудка становить модель «допоміжне
модальне дієслово у відповідній часовій та способовій формі + дієслівна зв’язка у
формі інфінітива + предикативний член (іменник, прикметник, займенник, дієпри­
кметник)», наприклад: Я ж міг уже тоді бути членом цієї літературної організації
(В. Минко); Зануривши руки в ручай, я раптом підносив їх до рота, ніби чекаючи, що
вода мусить зробитися солоною (Ю. Яновський); Поезія повинна бути чиста
(Ю. Збанацький).
Значно рідше в ускладнених іменних присудках використовується модель «допо­
міжне фазове дієслово у відповідній часовій і способовій формі + дієслівна зв’язка +
предикативний член», наприклад: Дід Максим перестав бути задумливим і
насупливим (Ю. Збанацький); Справа починала бути поганою (М. Коцюбинський).
В українській мові, крім простого і складеного присудків, функціонують також
складні (подвійні) присудки.