Тире між підметом і присудком може ставитися лише тоді, коли іменний скла-|
дений присудок стоїть після підмета, а дієслівна зв’язка пропущена.
Тире ставиться
1) якщо підмет і присудок виражені
іменниками в називному відмінку
2) якщо підмет і присудок виражені
числівниками в називному відмінку
3) якщо обидва головні члени виражені
інфінітивом
4) якщо перед присудком стоять слова то,
це, це є, значить, ось
5) при підметі, вираженому займенником,
для його смислового виділення
і 6) перед присудком, який має порівняльне
значення, для його смислового виділення
17) перед присудком із заперечним значен-
I ням для його смислового виділення
Поет — пророк, Поет — новатор І вільний
мучень життьовий (Г. Чупринка).
П’ять мінус два — три.
Життя прожити — не поле перейти (Нар.
творчість).
Сивий коник — то ж мій брат (Нар.
творчість).
Ой літа, ви — коні вороні… (П. Воронько).
Земля наша — як та книга, писана не
пером, а шаблями та списами, овіяна
легендами.
Куліш — не каша, п ’ять рублів — не гроші
(Нар, творчість). _
358 Синтаксис як розділ граматики
Тире не ставиться
1) якщо підмет або присудок виражений
особовим займенником
2) якщо присудок має порівняльне
значення
3) якщо присудок стоїть перед підметом
4) якщо перед присудком стоїть заперечна
частка не
5) якщо присудок виражений прикмет­
ником, дієприкметником чи іменником з
прийменником.
Він рідний нашим городам і селам
(М. Рильський).
На квітці метелик мов свічечка
(П. Тичина).
Дуже добра жінка моя мати
(А. Малишко).
Кров людська не водиця… (М. Стельмах).
Пісня в келиху (І. Кочерга).