Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Сучасні концепції членів речення

Проблема другорядних членів речення викликає чимало дискусій у сучасному
мовознавстві. Одні вчені дотримуються традиційного погляду на другорядні члени
інші повністю заперечують такий підхід, треті вносять деякі уточнення в традиційну
класифікацію, доповнюючи і конкретизуючи окремі її положення, «згладжуючи»
суперечливі твердження. Сучасні концепції членів речення грунтуються на опозиції
центральність/нецентральність, обов’язковість/необов’язковість, тобто беруться
до уваги не лише різниця між головними і другорядними членами, а й різниця між
самими другорядними членами речення.
У вивченні другорядних членів речення виділяють класичний (традиційний) пе­
ріод і період сучасного мовознавства. К ласичний період охоплює 20-ті роки
XIX ст. — 20-ті роки XX ст. Російські мовознавці М. Греч, О. Востоков, І. Давидов
розглядаючи питання про другорядні члени речення, особливу увагу звертають на
обставини і додатки. Д.Овсянико-Куликовський виокремив два класи обставин:
власне обставини і обставини, що функціонують на межі між обставиною й до­
датком. Завершує перший період вихід українських граматик О. Білецького, Л. Бу- І
лаховського, О. Парадиського, М. Сулими, М. Грунського, Г. Сабалдира, О. Ізюмова,
А. Кримського, П. Куліша, М. Левицького, І. Нечуя-Левицького, К. Німчинова,
І. Огієнка, В. Сімовича, С. Смаль-Стоцького, Ф. Гартнера, С. Смеречинського,
Є. Тимченка.
Період сучасного мовознавства бере початок у 30-х роках XX ст. Вчені нама­
галися дати вичерпний аналіз статусу, специфіки членів речення в руслі традиційної
граматики. Особлива увага приділялася синкретизму (грец. вупкгеіїзтов — об’єд­
нання) другорядних членів (М. Сулима, М. Грунський, О. Ш ахматов). У 50-х роках
сформувалося три напрями у вивченні членів речення: представники першого
обмежувалися дослідженням словосполучення; другого — запропонували І
(повністю або частково) відмовитись від термінів членів речення і розмежовувати І
су б’єктно-предикатний центр та детерм інанту периферію; представники третього І
зосередили увагу на поглибленому аналізі реченнєвої структури.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.