Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

3. ГРАМАТИЧНА ФОРМА І ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

загрузка...
Подібно до інших мовних одиниць словосполучення характеризуєть­ся також граматичною формою і відповідним граматичним значенням, нким в інваріанті притаманна корелятивність. Значення словосполу­чення — це відношення між головним і залежним компонентами. Фор­ма (або структура) словосполучення — це форма компонентів, в основ­ному вона спирається (ґрунтується) на систему форм головного компо­нента, пор.: учитися на філфаці, учусь на філфаці, учимось на філфаці, учились на філфаці тощо.

загрузка...

Одне із джерел засобів вираження певних значень у мові — це вла­стивість мовних одиниць мати декілька форм для вираження одного значення і водночас здатність однієї форми реалізувати декілька зна­чень. Щодо форми і значення словосполучення подібна асиметрія ви­ступає в таких прикладах: атрибутивне значення може бути вираже­ним формами: а) іменник + іменник у род. в.: свято міста, при­їзд товариша: б) іменник + іменник в орудн. в.: хвіст бубликом: її) іменник + іменник у знах. в.: легенда про морє: г) іменник + інфі­нітив: мрія мандрувати, вміння праиювати: ґ) іменник + прислівник: макарони по-Флотськи: д) іменник + прикметник: зелений чай; •) іменник + невідмінюваний прикметник: година пік та ін.

Та сама форма може виражати декілька відношень, пор.: навчати­ся з братом (об’єктні й обставинні відношення); будинок біля моря (обставинні й означальні відношення); характеристика учняХоб’єктні підношення: характеризують учня і суб’єктні відношення: учень ха­рактеризує).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.