Контекстуальні неповні речення — це такі структури, в яких пропущений члец
(члени) визначається з контексту, переважно з попереднього речення. Найчастіше це
речення з неназваним підметом: Був козак Самійло. Ховала губи від поцілунку,
знала, що поцілує, втікала від Самійла через кладку, хоч знала, що не втече, боролася з
козаком у п ’янкому полину, хоч знала, що не оборониться, і народила йому двох
соколят-синів… (Р. Іваничук); Крючковський взагалі відзначався відважністю, тому
й був уже тринадцять разів поранений (Петро Панч); Погода змінилась, настала
посуха, земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Коцюбинський).
Часто в неповних двоскладних реченнях пропущений присудок, наприклад-
Придибав він і тепер. За ним — другі, треті (Панас Мирний); Мріють бори за борами,
очерети за очеретами, в густий туман сповивані, дрімотами пов’язані, білими
снігами глибоко завіяні (С. Васильченко).
У неповних двоскладних і односкладних реченнях за наявності головних членів
можуть бути відсутні другорядні члени, наприклад: Подавай заяву. Садовенко вже
подав (І. Рябокляч); В одній кишені смеркає, а в другій світ ає (Нар. творчість).
Нерідко одночасно пропущені головні і другорядні члени в двоскладних та одно­
складних реченнях, наприклад: На другий день я мав, гуляючи, купити струни для
гітари. На третій — мазь для черевиків (Петро Панч); Тиша й темрява навкруги
зненацька розкололися й спалахнули. Тоді ще р а з (Ю. Смолич).