Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Стверджувальні слова-речення

У мовознавстві виокремлюють стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні,
емоційно-оцінні, слова-речення у функції структур мовного етикету.
Стверджувальні слова-речення. З огляду на функції, які вони виконують у
мовленні, їх поділяють на кілька груп.
1. Власне стверджувальні слова-речення, що є прямою позитивною відповіддю на
поставлене запитання чи на зміст раніше сказаного. Ці речення можуть уживатися
самостійно або ж у складі двоскладного чи односкладного речення. Переважно
такими реченнями виступають стверджувальні слова так, еге, атож, ага, авжеж,
аякже, угу, точно та ін., наприклад: Так, то велети й ведмеді там змагалися за владу,
за долини та за гори, поки люди не настали (Леся Українка); — Снідаєте вже? 1
студент до панів. — «Еге», -хтось промовив (А. Тесленко); Так, вона повинна стати
матір ‘ю (Б. Грінченко); Слухай, Андрію, в тебе часом єсть вільна година? — «Та вже
ні» (М. Коцюбинський). Подеколи ствердження виражається модальними словами зі
значенням необхідності, впевненості тощо, наприклад: — Так, я сором ‘язлива. Мені
чомусь буває соромно тебе. — «Імені». -Правда? — «їй-богу» (О. Довженко).
Стверджувальні слова-речення можуть функціонувати в заперечній формі, напри­
клад: — Перелякався? — «А то ні?» (М. Стельмах).
2. Слова-речення, репрезентовані словами добре, так, гаразд, вірно, правильно,
звичайно та ін., наприклад: — Хай прийдуть провулком та попід кручею, щоб йому з
вікна не видать було. Я загадаю — кому що. — «Гаразд, отамане» (Б. Грінченко); —
Пилипа Комарця посадимо на голову сільради. — «Вірно!»—вигукнув Макар (М. Стель­
мах).
3. Слова-речення, в яких підсумовується почуте, побачене. Це конструкції типу
Так воно і є! Хвалити Бога! А т о ж як! Так тому і буть! та ін., наприклад: Старшина
засукав рукави, погладив довгого вуса і грізно глянув на Гната: — Отакее-то діло!
(М. Коцюбинський).
400 4. Слова-речення, що підтверджують міркування, погляди мовця. Вони с від­
гуками на його власні думки, характеризуються експресивною інтонацією.
Переважно функцію слова-речення виконує слово так. наприклад: Так, так, т ак!
родова у батюшки, господи, боже мій, яка голова! — заметушився Молибога
(І. Микитенко).
Стверджувальними є і нечленовані речення типу Нічого, Не без того тощо.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.