Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

7. ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА СТУПЕНЕМ ЗЛИТОСТІ ЇХ КОМПОНЕНТІВ

загрузка...
За рівнем злитості компонентів словосполучення поділяються на: а) вільні, б) синтаксично зв’язані, в) фразеологічно зв’язані.

Синтаксично вільні словосполучення характеризуються тим, що кожний компонент виконує в реченні роль окремого члена речення: синій зошит, зелений ліс, глибока долина, нова проблема, чисте озе­ро, віддалене село; побачити товариша, прочитати книгу, зазнати невдачі; прийти вчасно, добре відгукнутися та ін.

Синтаксично зв’язані (нечленовані, неподільні, цілісні) словоспо­лучення виконують роль одного члена речення. Так, у реченні Минуло два довгих і тривожних роки (В. Кучер) можна вичленувати цілісне словосполучення два роки і вільні словосполучення: два довгих роки і два тривожних роки.

загрузка...

Цілісні словосполучення, як і синтаксично вільні, мають структу­ру, граматичне значення, їх компоненти пов’язані одним із різновидів підрядного зв’язку [Бабайцева, Максимов 1981, с. 50-54]. Синтаксична цілісність окремих словосполучень пізнавана тільки в межах речен­ня. Серед найпоширеніших типів цілісних словосполучень вирізня­ються: 1) кількісно-іменні сполуки типу три явори, багато пісень, декілька днів, п’ятірка плугатарів, зграя птахів; 2) словосполучен­ня, побудовані за моделлю: числівник + іменник з прийменником (род. в.), займенник + іменник з прийменником (род. в.): хто-небудь з дітей, хтось з учнів, один із нас, мама з сином, батько з дочкою (сло­восполучення типу сестра з братом вважається цілісним тоді, коли ознака дієслова-присудка стосується обох діячів, пор.: Сестра з бра­том пішли до міста (сестра з братом — цілісне) і Сестра з братом пішла до міста (сестра з братом — вільне, з братом — додаток; пор.

 

РОЗЛІЛ II. Словосполучення

 

405

 

також: Сестра тоді жила з братом); 3) словосполучення, які мають у своїй структурі слова з очима, з носом, з обличчям, росту тощо: дівчи­на з гарними очима, хлопець з довгим носом; 4) словосполучення, у структурі яких наявні сполуки прикметників, дієприкметників з імен­никами, що називають родові поняття: Він був доброю людиною, чуй­ною; 5) словосполучення, семантична цілісність яких досягається співвідносними прийменниками від і до, з і до: Від покоління до поко­ління і від сеюия до сеюия передають українці безмежну любов і пошану до генія національного духу, творця незнищенних і вічних ідеалів — Тараса Шевченка, поза яким не уявляється витворення цілісної кон- цепціїукраїнства як складової частини загальнолюдської співдружності націй (з газ.); 6) складені присудки: Та хоч який біль чи горе скру­тять людину, але випростуватись вона мусить сама, і то нерідко так, щоб сторонній не бачив ні заподіяного лиха, ні тих милиць, на які спирається стражденне життя (М. Стельмах); 7) словосполучен­ня зі значенням вибірковості: один з нас, один з учнів, хтось із при­сутніх, троє з класу; 8) словосполучення, у яких головне слово своїм лексичним значенням відповідає члену речення, а залежне розкриває це значення: літньої пори, о п’ятій годині, у тихому місці, з метою небезпеки; 9) словосполучення, що становлять метафори, перифрази і т. ін., які можна аналізувати як один член речення: ранок землі, обличчя сонця, крила вітру.

Синтаксично вільні і синтаксично невільні (цілісні) словосполучен­ня слід відрізняти від фразеологізмів, які за своїм значенням відпові­дають слову і можуть бути легко ними замінені: замилювати очі — обманювати, тримати язик за зубами — мовчати та ін. Не слід їх сплутувати також із лексикалізованими сполученнями слів, що теж мають значення одного слова, пор.: літнє кафе тощо. Такі сполуки слів є стійкими, нерозкладними, але в них значення слів є прямим.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.