Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Погляди мовознавців на речення з відокремленими другорядними членами

Відокремлені другорядні члени речення вивчали ще М. Греч, О. Востоков,
Ф. Буслаєв. Вони трактували відокремлені звороти як скорочені підрядні речення.
О. Потебня обґрунтовано критикував такий підхід. Він зазначав, що термін «ско­
рочене підрядне речення» «зобов’язаний своїм походженням помилковій теорії, що
якщо логічному судженню відповідає не речення, а член речення, то це відбулося
лише внаслідок деякого затьмарення закону (судження = речення), який колись
панував на повну силу». О. Пєшковський запровадив термін «відокремлені друго­
рядні члени речення»: «Відокремленим другорядним членом називається друго­
рядний член, який уподібнився (один чи разом з іншими, залежними від нього
членами) щодо мелодії і ритму і — паралельно — щодо зв’язків своїх з оточуючими
членами окремому підрядному реченню».
У сучасному мовознавстві наявні різні підходи до проблеми речень з відокрем­
леними другорядними членами. І. Слинько, Н. Гуйванюк, М. Кобилянська вважають,
•що вчення про відокремлені члени речення недостатнє, бо в ньому звертається
головна увага на інтонаційно-смислові сторони цього явища, тобто обгрунтову­
ється, по суті, пунктуація». Вони зауважують, що дієприслівники і дієприслівникові
звороти можуть набувати різних обставинних відтінків у значенні, «не перетворю­
ючись на обставини, як про це раніше думали, а зберігаючи певну автономність
шодо присудка». Ці вчені окремо розглядають речення з пояснювально-уточ-
нювальними зворотами, які теж не визначають як члени речення, оскільки вони не
входять до складу моделі, а тільки поширюють її на рівні комунікативного вживання.
А. Загнітко розглядає ці конструкції як речення з опосередкованими компонен­
тами, виділяючи серед них такі, що характеризуються або повторним значенням,
або уточненням.
422 Не заперечуючи доцільності та необхідності нових підходів до проблем відо­
крем лених другорядних членів, вважаємо, що має рацію І. Вихованець, який,
описую чи формально-синтаксичну і семантико-синтаксичну структуру простого
ускладненого речення, трактує ускладнювальні компоненти як відокремлені та
опосередковані другорядні члени.
Традиційно відокремлення розглядають як ускладнення синтаксичної структури
простого речення.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.