Відокремлюватися можуть непоширені й поширені означення для поширення
їхнього змісту.
Одиничні узгоджені означення відокремлюються, якщо вони стоять після озна­
чуваного іменника, перед яким уже є означення: Волохатий лісовий джміль, непово­
роткий і вайлуватий, домовито гуде над блакитними купами чебрецю (Ю. Янов-
ський).
Найчастіше відокремлюються поширені означення, виражені прикметниками й
дієприкметниками з залежними від них словами (прикметниковими й дієприкмет­
никовими зворотами), якщо вони стоять після означуваного слова: М ене спиняє біла
піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (М. Коцюбинський); М ої дні
течуть тепер серед степу, серед долини, налит ої зеленим хлібом (М. Коцюбин­
ський).
Означення можуть відокремлюватися й перед означуваним словом за умови, коли
вони мають додатковий обставинний відтінок: Дезорганізований рапт овіст ю нічної
атаки, ворог не встиг учинити скільки-небудь сильного опору (О. Гончар);
В окулярах і чорному платті, Ліда нагадувала класну наглядачку старих часів
(О. Донченко).
Якщо означення пояснюють член речення, виражений займенником, то відок­
ремлюються незалежно від місця в реченні: Вона прокидалась, вся зрош ена потом,
тривожна (М. Коцюбинський); Веселі й забрьохані, ми входимо в ліс (М. Стельмах).
Для підкреслення змістової ролі в реченні можуть відокремлюватися і неузгоджені
означення: Дідусь, в білих полот няних ш т анях і сорочці, з білою бородою, зазирає в
вулики, щось ворожить (І. Багряний).
Якщо відокремлювані означення пов’язані з членом речення, вираженим імен­
ником, стоять усередині речення, то на письмі їх відокремлення може позначатися як
424 комами, так і тире: Музика, бадьора, чарівна, вирвалась із зеленої скриньки, полинула
через шкільне подвір ‘я (Ю. Збанацький); Знала я успіхи — гучні і славні — після
перемоги у конкурсі«Пісня року»(3 газети).