Вставними називаються слова, словосполучення й речення, які служать для ви­
раження модальних значень чи оцінки висловленого: вірогідності чи ймовірності,
упевненості (ствердження) чи сумніву, вказівки на те, кому належить висловлена
думка.
Вставні слова і речення не пов’язуються ні сурядним, ні підрядним зв’язком з
іншими членами речення, в якому вони вживаються. Наприклад: А може, він і сам у
цьому винний? У чомусь винні завжди ми самі (Л. Костенко).
Вставними можуть виступати слова:
а) звичайно, зрозуміло, правда, напевно, безперечно, без сумніву, розуміється
та ін., які виражають упевненість: Найліпшими, без сумніву, б психологічні оповідання
В. Підмогильного «СобакаІ», «Проблема хліба», «Син» (О. Ольжич);
б) може, може бути, здається, мабуть, можливо, що виражають невпевне­
ність: Може, живе там сама самота, соває пустку у піч рогачами (Л. Костенко);
в) на жаль, на щастя, на радість, на диво, які виражають оцінку вислов­
люваного: Робиться багато, та, на жаль, повільно (М. Жулинський);
г) кажуть, по-моєму, по-вашому, на думку (когось), за теорією (когось), на
погляд (когось), які виражають вказівку на те, кому належить висловлена думка: На
мій погляд, у творах справжнього митця мусить виявлятися той високий ідей­
но-естетичний ідеал людини, котрий є у житті і котрий — через мистецтво — тільки
й спроможний дієво допомагати людині жити, розвиватися, вдосконалюватись
(М. Жулинський);
ґ) навпаки, по-перше, по-друге, насамперед, нарешті, виходить, виявляється,
отже, які виражають зв’язок думок, їхній порядок, висновок з попереднього ви­
словлення: Виявляється, не безпредметна фантазія — оті мудрі Довженкові діди, що
глянули на людство з екрана, то могуття духу народного, людська величавість
(О. Гончар).
Ніколи не бувають вставними слова навіть, майже, приблизно, принаймні,
все-таки, мовби, неначе, нібито і, отже, не виділяються комами: Він тут бував не
раз уже й не два. Базари знав — що де почім і скільки. Вже навіть вивчив деякі слова —
як буде «хліб» і «здрастуйте» по-скіфськи (Л. Костенко); Усі разом ми спроможні
охопити майже вичерпно нашу літературну минувшину (Ю. Смолич).
Вставленими називаються слова і речення, які служать для розкриття, пояснення
смислового значення якогось із членів речення, уточнення його або доповнення
новою інформацією. Наприклад: Всебічний гармонійний розвиток особи, духовних сил
суспільства передбачає (навіть можна сказати більше: вимагає) і оволодіння духов-
429 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
но-культурними скарбами, виробленими людством (К. Волинський); Козацьким ииія
хом і козацьким ходом (пішки) вони мандрували до Полтави (Л. Череватенко).