Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Активний і пасивний звороти. Роль додатка в активних і пасивних зворотах

В українській мові використовуються синонімічні конструкції такого зразка: І
Учень написав твір — твір написаний учнем. У першій підмет учень позначає того, хто І
діє, тобто суб’єкт, а додаток замітку виражає об’єкт, тобто те, на що спрямована дія. І
Такий зворот називають активним.
Конструкції, у яких підмет виражає об’єкт дії, а додаток того, хто виконав дію, або І
причину чи джерело стану, називають пасивним.
Активні й пасивні конструкції синонімічні. Відмінність між ними полягає у ви-1
раженії і суб’єкта й об’єкта. В активних зворотах перехідне дієслово має при собі пря-1
440 дднй додаток, виражений формою знахідного безприйменникового. Пасивні звороти
будуються так, що об’єкт, на який переходить дія, займає позицію підмета, а реальний
діяч передається непрямим додатком у формі орудного відмінка. Проте поміняти
місцями підмет і додаток можна не завжди. Така перестановка можлива лише тоді,
коли присудок виражається перехідним дієсловом, яке здатне вживатися у двох фор­
мах — активній і пасивній: Старшокласники вирощують саджанці каштанів. Са­
джанці каштанів вирощуються старшокласниками. Саджанці каштанів вирощені
старшокласниками. Пасивний стан від активного утворюється за допомогою частки
-ся. Пасивне значення передають також пасивні дієприкметники та віддієслівні
форми на -но, -то. Наприклад: Відповідь обгрунтована учнем; Модель виготовлена
конструктором; Рушник вишитий матір ‘ю; Роботу виконано (нами) своєчасно.
Активні і пасивні звороти визначаються на основі протиставлення дієслів
активного і пасивного стану. Дієслова активного стану позначають дію, джерелом якої
є діяч (виконавець її або носій стану), виражений у реченні називним відмінком у ролі
підмета. Виконувана дієсловом дія спрямовується на об’єкт, який виражається зна­
хідним відмінком іменника чи займенника як прямий додаток. Наприклад: По війні
люди поступово відроджували села; Шолом скафандра космонавт може
закривати чи відкривати сам.
Дієслова пасивного стану вказують на дію, зумовлену діячем, який виражається
формою орудного відмінка (або опускається), що виконує роль непрямого додатка, а
об’єкт дії у формі називного відмінка іменника чи займенника виконує роль підмета.
Наприклад: Село кілька разів згорало дощенту, але знову й знову відроджувалося
людьми (В. Логвиненко); Шолом скафандра закривається чи відкривається сами.и
космонавтом (автоматично).
У пасивних конструкціях присудок частіше виражається формою пасивного
дієприкметника з нульовою (чи будь-якою) зв’язкою: Текст зачитаний учителем;
Текст було зачитано двічі.
Частіше у пасивних односкладних конструкціях головний член виражається від­
дієслівними формами на -но, -то; похідними від пасивних дієприкметників:
Головний член керує формою родового відмінка іменника або займенника, який
виконує роль прямого додатка: Уже посмертно Володимира Івасюка відзначено
найвищою нагородою нашої держави — Національною премією імені Тараса
Шевченка (3 журн.). Форма орудного відмінка іменника чи займенника виконує роль
непрямого додатка, виражаючи або діяча (джерело дії), або знаряддя (матеріал) тощо:
Ой, у полі жито копитами збито (Нар. творчість). Порівняйте: У двоскладному
реченні: Кругле лице її було змочене дощем (Панас Мирний).

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.