Безсполучникові складні речення

Безсполучниковими називаються складні речення, частини яких поєднуються і
одне граматичне та смислове ціле не сполучниками або сполучними словами, а лише
інтонацією: Пора була весняна, раніш нє сонце т ак лю бо світ ило, н е пекло, а гріло-
тая зеленіли, як рута. всяка пташка співала-щ ебетала (Панас Мирний); На поле
синєє вечірній впав туман, над річкою пливуть його м інливі хвилі. Б ув теплий день
світилася весна (М. Рильський).
За характером смислових зв’язків між частинами безсполучникових речень вони
поділяються на дві основні групи:
а) з однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній: Минула зима,
(і) настала весна (Панас Мирний); Рожевий день палав, (і) гули на квіт ах бджоли,
(і) пташки сміялися (М. Рильський); Літо дбає, (а) зим а п о їд а є (Нар. творчість).
б) з неоднорідними частинами, одна з яких пояснює іншу: Л іс рубаю т ь — тріски
летять (Нар. творчість) [(коли) Ліс рубають, тріски летять]. Глибш е орат и — більше
хліба мати (Нар. творчість) [(якщо) Глибше орати, більше хліба (будеш) мати]. Не
жди сподіваної волі вона заснула (Т. Шевченко). [Не жди сподіваної волі, (бо) вона
заснула].
Безсполучникові складні речення з однотипними частинами своєю будовою і
значенням близькі до складносурядних речень, але не ототожнюються за семан-
тию-синтаксичними відношеннями. Виділяють три типи складних безсполучникових
речень з однотипними частинами:
1) речення, що позначають одночасність або суміжність перелічуваних
явищ, наприклад: Тівар взяв Дана з колиски, носив по світ лиці, го й д а в на руках
(М. Яцків);
* 2) речення, що виражають часову послідовність дій, явищ, наприклад: В одному
кутку, край села, враз щось блиснуло, показався димок (Петро Панч);
3) речення, що виражають зіставлення або протиставлення явищ, подій, напри­
клад: Маруся кривилася потім два дні на чоловіка, каву з т о го ч а су вари ла вж е сама
(Г. Хоткевич).
У частині безсполучникових складних речень з однотипними частинами підста­
новка сполучників можлива, але уведення сполучника може змінити смисл.
Наприклад: Я вас добре розумію, (і) ми всі бачимо небезп еку (В. Винниченко); Кохана
спить, кохана спить, (а ти) Піди збуди, цілуй їй оч і (П. Тичина).
У безсполучникових складних реченнях з різнотипними част инами предикативні
частини синтаксично неоднорідні, одна з них співвідносна з головною, а інша —
з підрядною частиною складнопідрядного речення. Наприклад: Б езсм ерт я вирост ає
не з могили, (а) воно вст ає з колиски до вікна — (бо) в ж и т т і й о го велика таїна
(Д. Павличко).
Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами об’єднують два типи
конструкцій.
1. З можливим перетворенням у сполучникове складне речення. Наприклад:
Вона прикладала до рани мокру холодну ган чірку — О ст ап ові ст ал о л егш е. Вона
прикладала до рани мокру холодну ганчірку, т ому О ст ап ові ст ало л егш е (За М. Ко-
460 Синтаксис як розділ граматики
цюбинським). До цих конструкцій належать: безсполучникові складні речення із:
]) з’ясувально-обставинними відношеннями; 2) наслідково-причиновими відношен­
нями; 3) причиново-наслідковими відношеннями; 4) умовно-иаслідковими і 5) на-
слідково-часовими відношеннями; 6) зі значенням допустовості.
2.3 неможливим перетворенням у сполучникові складні речення. Наприклад:
Одним заспокоюю себе: у мене ще буде й така можливість (В. Канівець). До Цих
конструкцій належать безсполучникові складні речення з пояснювальними і при­
єднувальними відношеннями: Багато кинули ті в криницю каміння, клоччя, та ніщо не
допомогло: вода бігла все далі й далі (С. Плачинда); Виглянь за двері: стежка від дому
йде крізь ворота в даль невідому (В. Мисик).
Смислові і синтаксичні зв’язки між компонентами безсполучникових складних
речень виражаються інтонацією, порядком розташування частин, видо-часовими і
с»особовими формами дієслів-присудків та лексичними засобами.
Предикативні частини безсполучникового складного речення загалом мають
будову простих речень, об’єднаних у складне речення — за змістом, структурно та
інтонаційно, утворюючи окрему комунікативну одиницю. Водночас очевидним є те,
що предикативні частини безсполучникового складного речення собою окремо не
виражають відносно закінченої думки, не мають інтонаційного завершення, оскільки
зазначені ознаки притаманні всьому складному реченню, а не його предикативним
частинам.
Безсполучникові складні речення, отже, вступають у синонімічні відношення із
сполучниковими, але розрізняються синтаксично і стилістично.
Безсполучникові речення і трансформовані в складнопідрядні або складносурядні
чи й прості є важливими засобами художнього стилю мови, порівняйте: Схилилося
колосся, поруділа трава, а над озером примовк ліс — достигала природа (Б. Харчук) і
Схилилося колосся і поруділа трава, а над озером примовк ліс, достигала природа.
Або: Схилилося колосся. Поруділа трава. Над озером примовк ліс. Достигала
природа.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.