Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Складні сполучниково-безсполучникові речення

За характером сполучникового зв’язку і безсполучниковості мовознавці виокрем­
люють три типи утворень: з сурядністю і безсполучниковістю, з підрядністю і безспо­
лучниковістю, з сурядністю, підрядністю і безсполучниковістю.
Конструкції з сурядністю і безсполучниковістю. Виділяють три їх різновиди:
з сурядністю й однорідною безсполучниковістю; з сурядністю і неоднорідною без­
сполучниковістю; з сурядністю й однорідною та неоднорідною безсполучниковістю.
Структури із сурядністю й однорідною безсполучниковістю. З погляду зміс­
тового і структурного вони співвідносні із складносурядними реченнями, їх легко
трансформувати в сполучникові складносурядні речення, наприклад: Вона явно
хотіла здаватися дорослою і досвідченою, а дитя проглядалося в ній в кожному русі,
слові, було це кумедно і водночас дратувало (В. Собко); Дібровою загін бійців поїхав,
підковами клепали коні путь, і ляск шабель, і брязкіт піхов у тиші чорній чуть
(М. Бажан). Це нерідко бувають ряди номінативних речень, наприклад: І день, і дим,
і даль, і рими, бадьорий крок, бадьорий спів (В. Сосюра); Траншеї риті-перериті,
воронки, надовби і пні (Я. Шпорта).
Ці конструкції часто становлять теоретично не замкнений ряд предикативних
одиниць, у зв’язку з чим не поділяються на рівні членування, наприклад: Ось день
проминув, зник і вечір погожий, ніч криє і місто, і табір ворожий, і дивляться любо
небеснії очі (Леся Українка); А земля лежить медова, а паля пожаті мріють, на
городах достигають гарбузи зеленоребрі, і в пташинім сивім свисті крил широких
рівний мах (М. Рильський).
Однак нерідко рівні членування виділяються, причому ведучою може бути і су­
рядність, і безсполучниковість:
а) конструкції з ведучим сурядним зв’язком, наприклад: Десь лютують епідемії,
шторми ревуть, /а тут така тиша, така сліпучість (О. Гончар); Небо було сіре, під
ногами чавкало болото, /аз мокрих стріх нудно спадали краплі, стрибали на тріски й
__________________Синтаксис як розділ граматики_______________________
465 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
розбивались на маленькі дроби (Петро Панч). Здебільшого ведучими семантичними
відношеннями с зіставно-протиставні, рідше — причиново-наслідкові;
б) конструкції з ведучою безсполучниковістю, наприклад: Колись шукали істин
Піфагори і для жерців горів огонь наук, — І тепер всесвітні перелоги оре у вбогу
свитку вдягнений селюк (М. Рильський); Відпахла липа, білим цвітом злита,
і ‘покотилася гроза аж до плачу, / ти виглядаєш іншого вже літа, а я, печальний
в цьому ще мовчу… (М. Вінграновський). Такі конструкції у художніх творах можуть
нести велике експресивне навантаження. Так, у реченні Світло сліпить, та не грає
веселе проміння, /вітер гуде, та задуха гнітить, мов каміння (Леся Українка) наявна
ієрархія семантико-синтаксичних відношень: і ведучими, й інклюзивно-під-
порядкованими є протиставні відношення. У цій конструкції важлива роль і лек­
сичних засобів — контекстуальних антонімів світло — вітер, проміння — задуха.
Такі утворення можуть об’єднуватися (повністю або частково) спільним друго­
рядним членом, наприклад: По зелених пагорках паслися вівці, білі гуси щипали
травичку, а свиня рила писком (Петро Панч); За цей час Катря трохи змарніла, її
гострий носик ще більше загострився і видовжився, але вона й досі пахтіла
молодістю і здоров ’ям (М. Чабанівський).
Структури з сурядністю і неоднорідною безсполучниковістю. Вони співвід­
носні з багатокомпонентними реченнями з сурядністю і підрядністю, однорідною
супідрядністю, оскільки семантичні відношення у них ті самі, що і в зазначених
сполучникових моделях, наприклад: Він іще щось говорить, але я нічого не чую:
думаю про своє (І. Муратов); Ніч теж, як навмисне, видалась сьогодні несамовита:
запеклий мороз забивав дух, а снігова буря валила з ніг, крутила і мутила все перед
очима (Яків Баш).
Речення з сурядністю б однорідною та неоднорідною безсполучниковістю.
В мовленні використовуються значно рідше, ніж попередні два різновиди, оскільки
без сполучникового зв’язку в таких об’ємних структурах важко обійтись, наприклад:
Он з пущі ледве чутно стук сокири, з високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води
все стоять мовчазно, і тільки часом камінь з круч зірветься, впаде і кане в темних,
тихих водах, — розійдеться і зникне круг тремтячий (Леся Українка); Оригінальності
від них не ждіть: шпаки — це імітатори веселі; то іволга у пісні їх дзвенить, то
хлопчик, друзів кличучи, свистить, то соловейко розсипає трелі, то колесо немазане
скрипить (М. Рильський).
Конструкції з підрядністю і безсполучниковістю. У цьому типі сполучнико-
во-безсполучникових речень ведучою здебільшого є безсполучниковість. Залежно від
характеру безсполучниковості виокремлюють три різновиди конструкцій: з підряд­
ністю й однорідною безсполучниковістю; з підрядністю і неоднорідною безсполуч­
никовістю; з підрядністю і однорідною та неоднорідною безсполучниковістю.
Речення з підрядністю й однорідною безсполучниковістю. Різноманітні з по­
гляду структури. Найпоширеніші конструкції з трьох — восьми речень, розміщення
яких вільне, наприклад: Містечко типово південне, із світлого черепашнику, вдень
воно аж очі сліпить і все засипане цвітом акацій, виногради в ’ються над самими
вікнами, бо тінню тут дорожать… (О. Гончар); Очима прощання дівчина дивиться
на вікна, на які метелиця навішує своє ткання; вони, й хата, і присмак вересня
466 починають відходити у хуртовину, у темінь, у сон чи забуття (М. Стельмах); Ще
сміх наш вогкий, сльози не солоні, роки ще нас у спину не женуть, нам ще не чуть
зимових наших дзвонів, хоча й весняних дзвонів вже не чуть… (М. Вінграновський).
Структури з підрядністю і неоднорідною безсполучниковістю. На зовніш­
ньому рівні членування поєднуються безсполучниково. Регулярними є структури з
трьох-п’яти предикативних одиниць. Компактність цих утворень зумовлена змісто­
вою і структурною єдністю речень, оскільки неоднорідна безсполучниковість
співвідносна з підрядним зв’язком, який є більш тісним, ніж сурядний, наприклад:
А коли Ярина опинилася на вокзалі, її знову охопив переляк: до кого ж Пхати — до брата
чи до сестри, чи до тих дрімливих беріз, що погойдують оберемки сонця? (М. Стель­
мах); Ми туди часто бігали, щоб з вітряка глянути навколо: нас вабили левади, серед
яких проступали білі хатки (Петро Панч).
Структури з підрядністю й однорідною та неоднорідною безсполучниковістю.
Складаються як мінімум з чотирьох речень, наприклад: Ти не йди в пишний дім, де
музика бринить, де танцюють веселії пари, — там ще гірше серденько тобі заболить,
чоло вкриють ще тяжчії хмари (Леся Українка); Щось йому надто пощастило:
мотор доставив його туди, там він швидко купив човен, зустрів людей на машині з
Лузан і привіз новину, якої фотограф уже ждав (М. Трублаїні).
Конструкції із сурядністю, підрядністю і безсполучниковістю. Залежно від ха­
рактеру безсполучниковості виділяють три різновиди цих конструкцій: з сурядністю,
підрядністю і однорідною безсполучниковістю; з сурядністю, підрядністю й неод­
норідною безсполучниковістю; з сурядністю, підрядністю, однорідною і неоднорід­
ною безсполучниковістю.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.