Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Складнопідрядні багатокомпонентні речення

Речення з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю. Визна­
чальним у них є зв’язок неоднорідної супідрядності. До цих конструкцій належать:
1. Чотирикомпонентні структури, в яких абсолютно незалежній головній частині
підпорядковані два підрядні компоненти, один з яких являє собою підрядне першого
ступеня, і від нього залежить підрядне другого ступеня, наприклад: Хлопчик
почервонів від того, що раптом ставу центрі уваги, хоч до кінця ще й не збагнув, чим
це він так зацікавив клас (І. Цюпа); Але те, що він не розповів їй про свою зустріч з
Марією, доводило її до такого відчаю, що вона, залишившись на самоті, нагадувала
горлицю, котра, заплутавшись у тенетах, борсається, б ’ється, ранить себе і ніяк не
може вирватись (Яків Баш).
2. П’яшкомпонентні структури з двома ланками послідовного підпорядкування,
наприклад: Щоб показати, на що я здатний, я враз так заверещав на горобців, що
вони знялися живою хмаркою і кудись полетіли, аби тільки не чути мого кувікання,
гавкання, та ще й свисту (Петро Панч). Рідше використовуються структури з одною
ланкою триступеневого послідовного підпорядкування, наприклад: Все тут
виважено і прилаштовано так, щоб «дашник» не минав свого двору, бо здавна
запримітив дід, що справжній дачник шукає оселю старезну, глиняну, допотопну, аби
тільки був двір зелений та поближче до води (М. Чабанівський).
3. П’ятикомпонентні структури, в яких неоднорідні супідрядні становлять дві
ланки неоднорідної супідрядності, перша з яких залежить безпосередньо від абсо­
лютно незалежного головного речення, а друга — від одного із супідпорядкованих під­
рядних першої ланки, утворюючи разом з ним конструкцію з неоднорідною супід­
рядністю, наприклад: По закінченні війни на тому місці, де стояла хата, Наддачини
знайшли тільки кучугуру глини, бо й те, що залишилося од ворожих снарядів, було
розібрано й спалено солдатами, які боронили Севастополь у неймовірно тяжких
умовах (В. Канівець).
4. П’ятикомпонентні конструкції, в яких від головної частини залежить три неод­
норідні супідрядні компоненти, один з яких має залежне підрядне, що утворює ланку
послідовного підпорядкування, наприклад: То підходив до матері, яка вже встигла
помити ложки після обіду і приготувати все необхідне на полудень в полі, то чіплявся
до Христі, яка, на його думку, «поралась як сонна», то виходив на подвір ’я, щоб
подивитись, як батько з Карпом лагодять воза (А. Іщук).
У цій моделі порядок компонентів може бути різним. Найпоширенішими є ре­
чення, в яких головне перебуває в оточенні підрядних або на початку всієї конструкції,
розриваючись при цьому підрядними. Часто трапляються конструкції» у яких спо­
чатку розміщене головне, а за ним — підрядні.
У наведених вище конструкціях наявні всі типи семантико-синтаксичних від­
ношень, властиві реченням з неоднорідною супідрядністю та реченням із послідов­
ною підрядністю. Вони по-різному комбінуються.
Речення з послідовною підрядністю і неоднорідною супідрядністю. Ведучим
у них є зв’язок послідовного підпорядкування, а допоміжним — неоднорідна супід­
рядність.
У межах цієї моделі виокремлюють:
1. Конструкції з чотирьох компонентів, які є основною формою реалізації моделі,
наприклад: Це, мабуть, таму, що, проходячи щойно повз будинок з червоним
прапорцем, де містився штаб дивізії, ми бачили спокійні, без тіні турботи обличчя
офіцерів і з в ’язкових, які не поспішаючи виходили й заходили до штабу (1. Багмут).
Іноді такі підрядні виносяться за межі абсолютно незалежного головного речення,
наприклад: Це вже був певний вихід. Бо відходячи з боєм до самого заводу, як думали, і
не дати зім ‘яти себе, за цих умов, що склались, було неможливо (А. Головко).
2. П’яти компонентні конструкції, наприклад: Спробуйте підібрати ключ до чо­
ловіка, який говорить щоразу заплющуючись, не звертаючи уваги ні на нетер­
плячість голови комісії, якому вперше доводиться мати справу з подібним оратором,
ні на свого головного, щоб уважно дослухатися до кожного його слова, ще раз марно
спробувати щось там збагнути (П. Загребельний).
Деколи трапляються конструкції, ускладнені вставленими реченнями, що являють
собою об’ємні структури. Порівняймо: Він заявив (щоправда, цього разу не для
преси, не для широких мас, а тільки в межах нашого цеху, де він міг заявляти
досить вільно майже все, що хотів), що не може допустити, аби кращого
виробничника, гордість заводу, прапор, маяк, ідеал, до якого мають прагнути всі
(так він називав Чемериса, і всі ми, власне, й не мали нічого проти), щоб, отже,
такого чоловіка через якусь там тріщину в трубі, тріщинку невидиму, майже не
існуючу, могли знецінити, вибити з його трудового ритму, чим, отже,
загальмується важливий державний процес по освоєнню нової техніки (П. Загре­
бельний).
Неоднорідні супідрядні в цих структурах завжди є підрядними другого (третього
і т. д.) ступеня, чим зумовлений і порядок розміщення компонентів, що є в цій моделі
диференційною ознакою: в абсолютній більшості конструкцій модель починається
абсолютно незалежною головною частиною. У чотирикомпонентних структурах не­
однорідні супідрядні завжди залежать від підрядного першого ступеня, будучи під­
рядними другого ступеня. У п’ятикомпонентних вони можуть залежати від підрядних
першого і другого ступенів, реалізуючись у більшій кількості варіантів порівняно з
чогирикомпонентними.
У цій моделі часто наявний збіг двох підрядних сполучників, наприклад: Я зазда­
легідь знаю, що, навіть як я землю гризтиму, ви мені не повірите, що ленінградки ні в
трамваях, ні в автобусах, ні в тролейбусах не штовхаються (Остап Вишня); Першим
її свідомим порухом було те, що, коли той попросив заспокоїти Галю, послухалася
його, хоч і не відгукнулася словом (П. Гуріненко).

Семантино-синтаксичні відношення комбінуються по-різному, як і в реченнях з
неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю.
Речення з подвійною супідрядністю. Охоплюють два різновиди супідрядності*
однорідну і неоднорідну. Визначальним є зв’язок неоднорідної супідрядності, напри,
слад: Але щоб краще збагнути навколишню красу, він навчав діток малювати
переносити на папір все, що вони бачать, що їм до вподоби (І. Цюпа). Це переважно
чотирнкомпонентні речення. У мовленні вони трапляються значно рідше, ніж конс­
трукції з одним видом супідрядності.
Серед них виокремлюють передусім структури з трьома — п’ятьма підрядними
компонентами, рідше з шістьма і більше. У цих конструкціях підпорядкування під.
рядних може бути причленним (прискладним), різночленним і комбінованим. Най-
ужнваніші різночленні конструкції, наприклад: Він чув і про примхи «заклятої» скелі,
і про битву з повіддю, до подробиць знав про гарячі сутички, кали висували
зустрічний, і палко хвалив Бобрицького, ніби саме він тут був прикладом мужності
і відваги, ніби тільки завдяки йому здобули перемогу (Яків Баш). Часто вживаними
є комбіновані конструкції, наприклад: А вона на що б не дивилася, де б не гуляла,
всюди ввижаються їй дрімучі волинські праліси, голубоводі, оточені очеретами
і рогозою озерця, тихі, як вечірня година, річечки, що плинуть собі широкими
долинами між зажурених верб (М. Олійник).
Зрідка використовуються конструкції, у яких в одному реченні наявні дві
пари однорідних супідрядних, які є неоднорідними супідрядними стосовно одна
одної, наприклад: Коли їй було шістнадцять років, а йому вісімнадцять, він був
першим, хто держав її мовчки за руку біля перелазу в тихий вечір і довго не випускав
руки, хто пробудив у ній ніжність, мрії, бажання щастя, і надії, і сльози
(О. Довженко).
У семантико-синтаксичному аспекті конструкції з подвійною супідрядністю явля­
ють собою різноманітні комбінації семантико-синтаксичних відношень, що функціо­
нують у реченнях з неоднорідною супідрядністю та реченнях з однорідною супід­
рядністю, тобто охоплюють усі типи семантико-синтаксичних відношень, що реа­
лізуються в складнопідрядних і складносурядних елементарних реченнях.
Речення з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю. Це такі кон-
таміновані структури, в яких основною є однорідна супідрядність, допоміжною —
послідовна підрядність. Реалізуються у чотирьох — восьми предикативних компо­
нентах, наприклад: Раптом ти відчуваєш, що ‘ніхто не мож е т ебе стримати у
твоєму вигадництві, ні час, ні простір для тебе не існують, а вж е про звичайні земні
перешкоди, про той світ умовностей, звичок, забобонів, химер, яким оточують себе \
люди, тут навіть мови бути не може (П. Загребельний). Деколи з метою актуалізації
підрядних речень модель у мовленні може розриватися, наприклад: Ні, він не
шкодував, що поїхав. І що не пішов у дослідний інститут, куди обіцяли влаштувати
хлопці… (Ю. Мушкетик).
Іноді різновиди однорідної супідрядності повторюються, виступаючи в ролі
основних і допоміжних залежно від того, прямо чи опосередковано вони залежать від
головної частини, на яких рівнях членування виявляються, наприклад: Ти кажеш, що
жінка ніколи ще так не любила, що звіку любові т акої ніде не було, щ о ти ради мене
470 усе найдорожче лишила, що будеш ти вірна, як орлу його крила, як сонцю земля і
колодязеві — джерело (І. Вирі ан).
У цих контамінованих структурах на зовнішньому рівні членування виділяється
головна частина, що складається з одного предикативного компонента, і блок підряд­
них, що охоплює як мінімум три предикативні компоненти. Глибина структури цих
конструкцій завжди не менша трьох рівнів, оскільки на другому рівні членування
сурядним зв’язком поєднуються між собою речення, з яких принаймні одне склад­
нопідрядне, що підлягає членуванню на третьому рівні.
Деколи в реченнях цієї моделі підрядні частини є парцельованими, утворюють
комплексну рему, збільшують семантичне навантаження, наприклад: Мені ще стояв
перед очима страшний день нинішній. Кали гармати рикали, мов дикі звірі
ненажерні. Коли гук голосів людських пересилював гриміння мушкетів і пищалей
затинних. Коли навіть дерева вили, ніби з них здирали шкуру. Коли тільки смерть
володарювала над величезним простором. Кали люди падали на землю, як вода
небесна, якої вже ніхто не візьме назад (П. Загребельний).
Оскільки визначальним зв’язком у цих структурах є однорідна супідрядність, то
вони, як і конструкції з однорідною супідрядністю, нерідко мають будову періодів і
значне стилістичне навантаження, наприклад: Кали в грудях моїх тривога то
потухає, то горить; кали загублена дорога, а на устах любов тремтить; кали уся
душа тріпоче, як білий парус на човні, — тоді рука моя не хоче перш виводити пісні
(М. Рильський).
У семантико-синтаксичному ярусі визначальними є відношення об’єктні, озна­
чальні, зумовленості, часові, порівняльні, просторові. На внутрішніх рівнях члену­
вання виділяються всі типи семантико-синтаксичних відношень.
Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю. У них
зв’язок послідовної підрядності є основним. Регулярно вживаними є конструкції з
чотирьох — семи компонентів, наприклад: Та, мабуть, природа інколи досить
примхлива до людини, бо останнім часом Володя відчув, що йому муляє в боки, а дорогі
серцю пейзажі починають набридати (М. Чабанівський); На її яскраво осяяному —
і від того ще кращому — смаглявому обличчі буяла така радість, яку Євген бачив лише
тоді, коли вони йшли грузьким берегом моря і він сказав, що кохає її (В. Канівець).
Здебільшого однорідні супідрядні являють собою підрядні другого ступеня в ланці
послідовної підрядності. Однак трапляються й конструкції, у яких однорідні супід­
рядні виявляються як підрядні третього і навіть четвертого ступеня підпорядкування,
причому такі конструкції вживаються часто, наприклад: Дика у тебе, волошко,
натура, що не злама її людська культура, бо ж не скорив тебе той садівник що
дивогляди виводити звик, що простуватих дивує сусідів барвами риних чудесних
гібридів (М. Рильський). Іноді такі супідрядні, функціонуючи на одному рівні чле­
нування, становлять кілька блоків, наприклад: Треба ж щось робити. Адже ми так
заплутали справу, що вже не знаємо, де кінець, а де початок, де винні постачальники,
а де ми самі (В. Єременко).
У семантико-синтаксичному плані в цих структурах ведучими можуть бути всі
семантико-синтаксичні відношення, властиві складнопідрядному реченню, оскільки
всі вони, як правило, однаковою мірою властиві і зовнішньому, і внутрішнім рівням

членування. Відношення, властиві складносурядному реченню, завжди виявляються
лише на внутрішніх рівнях членування.
Речення з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю. Це такі струк.
тури, в яких однорідні і неоднорідні супідрядні безпосередньо стосуються абсолютно
незалежної головної частини, причому одне з них має при собі залежне речення, фор.
муючи разом з ним стосовно головного послідовне підпорядкування. Мінімальними є
речення з п’яти предикативних одиниць, наприклад: Тільки тепер до свідомості
Жені, яка весь час перебувала в своєму півсні, яка бачила, чула й пам ’ятала лиш
одного Сашка, тільки тепер до її свідомості дійшло, що означає дратуюче
стукотіння, яке доносилося звіддалік (С. Журахович).
Здебільшого основним є зв’язок неоднорідної супідрядності. Лише в тому ви­
падку, коли неоднорідні супідрядні не залежать безпосередньо від абсолютно неза­
лежної головної частини, визначальним є зв’язок однорідної супідрядності, напри­
клад: Отак згадуючи, не помітила Банда, як заснула і я к сам собою перекинувся
місток між тим, що було тут весною, і тим, що в тривозі думалось зараз, по приїзді
до Львова СД. Бедзик). Один з різновидів супідрядності може виявлятися на третьому
— четвертому ступені послідовної підрядності, наприклад: Коли кинеш оком назад,
передивишся всю путь, яку пройшов Кость Кошевський, — аж ізігнешся, згадавши,
скільки труда перевернула ця людина, щоб дійти до того, про що мріяли в ті часи,
коли на голові хвацько стирчав циліндр і молоді груди облягав «хорошо сшитый фрак»
(Остап Вишня). У таких конструкціях деколи один і той же різновид супідрядності
повторюється на різних ступенях послідовної підрядності, наприклад: Хизуючись,
позирав на вікна будинків, повз які проїжджав, наче прагнув пересвідчитися, чи всі
бачать його, чи усвідомлюють, хто це йде і з якою метою (П. Гуріненко).
Спорадично у відношеннях неоднорідної супідрядності перебувають ряди одно­
рідних супідрядних, від частини яких залежать підрядні другого ступеня, наприклад:
І коли товстун уже майже здався, а високий взяв напереваги гвинтівку, четвертий
полонений, який увесь час ішов позаду і про якого вони тільки знали, що до війни він
працював перукарем у Саратові, ступив уперед і простягнув руку (Ю. Мушкетик).
У цих конструкціях реалізуються всі можливі комбінації семантико-синтаксичних
відношень, які в багатьох випадках не є ієрархічними, оскільки чимало речень не
піддаються чіткому членуванню на зовнішній і внутрішні рівні у зв’язку з ведучим
зв’язком неоднорідної супідрядності.
Речення з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю. У цих речен­
нях абсолютно незалежній головній частині завжди безпосередньо підпорядковане
тільки одне підрядне першого ступеня, від якого залежать, як мінімум, три підрядні
другого ступеня, що перебувають у відношеннях неоднорідної і однорідної супід­
рядності, наприклад: Ніхто не міг передбачити, що, може, найбільша удача випала
саме вайлуватому Байдашному, бо коли настала розруха, то виявилося, що панське
зерно давно з ‘їдено, хомути спріли, телицю одібрали денікінці, а маленький діамант,
вправлений у костяну ручку, лишився таким же гострим, а головне необхідним, як і
раніше (М. Чабанівський).
Оскільки основним зв’язком у цій моделі є послідовна підрядність, то на зов­
нішньому (логіко-синтаксичному) рівні членування, як правило, чітко виділяються
472 Синтаксис як розділ граматнки
дві частини: перша — абсолютно незалежне головне речення, друга — блок підрядних.
Тому зовнішніми можуть виступати всі типи семантико-синтаксичних відношень,
властиві елементарним складнопідрядним реченням. На внутрішніх рівнях члену­
вання функціонують усі типи семантико-синтаксичних відношень, що використо­
вуються у складносурядних і складнопідрядних реченнях мінімальної структури.
Отже, складнопідрядні багатокомпонентні речення є центральним типом конс­
трукцій у системі складних багатокомпонентних речень сучасної української мови.
Основні моделі цих структур — речення з неоднорідною супідрядністю, послідовною
підрядністю, однорідною супідрядністю. Інші моделі периферійні, у них по-різному
комбінуються однорідна супідрядність, неоднорідна супідрядність та послідовна
підрядність.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.