Період (від грец. регіоАон — коло, переносно — заокруглена мова) це складне ре­
чення ускладненої будови: перша частина являє собою кілька однотипних (однорід­
них) за функцією речень (члени періоду), друга заключна, що є простим чи складним
реченням, головним щодо першої ускладненої частини Наприклад: / там. де на
всьому лежить печать мовчання, де стримані і скарги, і пісні, де здавлені проклмми і
ридання, — вість людям подають кайдани голосні (Леся Українка). Період харак­
теризується вичерпною повнотою змісту і гармонійністю синтаксичної структури
Період — це не окремий структурний тип, а лише різновид наявних у мові типів ре­
чень, який відзначається специфічними ознаками своєї будови н особливою інто­
нацією.
Періодові властивий постійний порядок розміщення його частин: спочатку перша
частина, а потім друга. Перша частина містить ряд івичайно однорідних елементів,
які і за своїм змістом, і граматично залежать від другої частини, причому перша
частина періоду замикається другою логічно, граматично й інтонаційно, що створи*
завершеність, властиву цій синтаксичній структурі.
Період має інтонацію, властиву лише йому. Перша частина періоду характери­
зується висхідною інтонацією: при збереженні загальної перелічувальної інтонації
кожен із наступних однорідних елементів вимовляється вишим гоном, ніж попе­
редній; кульмінація тону припадає на останній компонент і завершується тривалою
паузою. Друга ж частина починається значно нижчим тоном і вимовляється з
завершальною інтонацією.
У великих за обсяюм періодах підвищення і зниження інтонаші іа допомогою
невеликих пауз розпадаються на дрібні частини — члени періоду. За імістом період
являє собою закінчене структурне ціле.
За будовою період — це найчастіше багатокомпонентне складнопідрядне речення,
що складається з головної і кількох однорідних підрядних частин, які звичайно міс­
тяться у першій частині періоду. Періодом може бути і баї атокомпонен і не складно­
сурядне речення, і просте, ускладнене однорідними членами. І Іеріол, що я в,і яг собою
просте ускладнене речення з однорідними членами у другіи частині, містить
узагальнювальне слово, перед яким ставиться гире: /// насторожений шуліка.
Н4 0 годинами кружляє високо в небі; ні невідомий вершник, що вряди-годи
беззвучно проскаче до обрію; ні чабан, що маячить на далеких толоках по плечі *
текучому мареві, — ніщо не розвіє, ніщо не порушить степового величного спокою
(О. Гончар).
Частини періоду за структурою складнопідрядного речення об’єднуються відпо.
відно до типу їх підрядності — місця, часу, причини, мети, умови, допустовосії
порівняння та ін. Наприклад: І там, де на всьому лежить печать мовчання, де
стримані і скарги, і пісні, де здавлені прокльони і ридання, — вість людям подають
кайдани голосні (Леся Українка).
Чітке розмежування першої й заключної частини періоду на письмі позначається
за допомогою розділових знаків: між першою і другою частинами періоду ставиться
кома і тире, наприклад: В серпневі дні, коли обжинки світлі справляє сита медвяна
земля, і кулики дзвенять на узбережжях, мережкою гартуючи пісок, а ластівки
малечу научають повітря сизе різати грудьми, — в серпневі дні розширюється обрій,
і розгортає крила далечінь (М. Рильський).
Період найчастіше виступає стилістичним засобом у художньому та публіцис­
тичному стилях мовлення.