Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Розділові знаки при цитатах

Слова та вирази, вживані не в своєму звичайному значенні, маловживані, сказані
іронічно, застарілі або, навпаки, зовсім нові (якщо автор хоче підкреслити цю їх
особливість), виділяються лапками: А. Данилюк називає українську хату історич- 1
ним явищем, стверджує, що її «генетичне коріння сягає в глибини віків» (Л. Кожу-
ховська).
Цитати оформлюються так:
І якщо цитата (або дослівний вираз) синтаксично пов ’язуєт ься з авторським
текстом, утворюючи підрядне речення або є членом речення, то вона береться в
лапки і перше слово цитати чи виразу пишеться з м алої літери: Н і питоменну І
монументальність Ольжичеві, ні оту його «прозору радіст ь творчого спокою»
не знайдемо в ліриці Олени Теліги (В. Державін);
• якщо цитата, що стоїть після слів автора, оформлюється як пряма мова, то перед
початком і в кінці цитати ставляться лапки, а перше слово пишеться з великої
літери);
• якщо цитатою починається речення, а слова автора ідуть після неї, то цитата
береться в лапки, перше слово починається з великої літери, навіть якщо в
цитованому джерелі воно пишеться з малої літери (пропуск частини тексту
позначається трьома крапками): &Правдивий мислитель розвеселяє і покріпляє
все,» — каже Ніцше в своїй ст удії про Щ опёнгауера. І пише далі: «Нехай зміст
усе буде такий страшний та суворий, як сама проблема існування (М. Євшан);
« …Ін е Україні одній я належу. Я належу людству, як худож ник, і йому я служу»,
— писав О. Довженко в своєму щоденнику’,
• якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск позначається трьома крапками,
які можуть стояти і на початку, і всередині, і в кінці її (залежно від того, яку
частину пропущено): Велика ріка виникає перед ним [С осю рою ], коли поет\
змальовує сиву минувшину: «…воїни суворі Святослава йдуть до човнів І
крилатих на Дніпрі» (Ю. Мартич).
• якщо цитата являє собою уривок з поезії, байки, поеми тощо, то в написанні вона
також виділяється лапками (у друкованих текстах такі цитати здебільшого ви­
діляються іншим шрифтом і в лапки не беруться); при цьому знак питання, знак
оклику і три крапки, які стоять у кінці уривка, залишаються перед другими
лапками, а крапка ставиться після лапок (як звичайно при прямій мові). Якщо ж
після цитати (у тому самому рядку) в дужках дається прізвище автора, якому
належать слова, або зазначається, з якого твору ці слова взято, то крапка ста­
виться не перед дужками, а після них:
484 Синтаксис як розділ граматики
Не візьмеш плачу з собою —
я плакати буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
цілунок гострий, як ніж (0. Теліга).

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.