Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

5: ОСОБЛИВОСТІ УСКЛАДНЕННЯ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ І ТИПИ МОВЛЕННЄВОЇ ЧЛЕНОВАНОСТІ / НЕЧЛЕНОВАНОСТІ, ПОВНОТИ / НЕПОВНОТИ РЕЧЕНЬ

загрузка...
За особливостями вираження предикативного зв’язку та граматич­ної основи речення поділяються на односкладні і двоскладні. Одно­складними вважаються речення, у яких граматична основа виражається одним головним членом, гцо за своїми особливостями наближається до підмета або присудка двоскладного речення: Усоте прославляю буй- ноту життя (Б.-І. Антонич); Вчись у природи творчого спокою в дні вересневі (Є. Плужник); Сади свій сад, плекай свої надії {Леся Україн­ка); Тоді війною зва4и братовбиство во ім’я правди, волі, віри, честі (Леся Українка); Не нам на прю з тобою стати! Не нам діла твої судить!(Т. Шевченко); Хочеться теплим словом зворушить когось (Д. Загул).

Двоскладними є такі речення, у яких предикативний зв’язок вира­жається стосунками двох головних членів — підмета і присудка, між якими реалізується реченнєвотвірний предикативний синтаксичний зв’язок: Вишиває осінь на канві зеленій золоті квітки (О. Олесь); Потихеньку осіння лилася згори на степи позолота (Є. Плужник); А раптом все твоє життя до цього було лиш передмовою життя (Б. Олійник); Назустріч пливли буйні трави в зелений океан дерев (М. Хвильовий); Вечірня зіронька зійшла в безодні синій над горою (М. Старицький); Після спекотного дня особливо приємне степове надвечір я (Б. Мозолевський).

Щодо наявності власне-предикативного ядра та супровідних ком­понентів розрізняються формально неускладнені та формально усклад­нені речення. До неускладнених належать ті речення, у яких наявний один предикативний центр із послідовно заповненими всіма валентни­ми гніздами предиката (одно-, дво-, три-, чотири-, п’яти-, шести-, се- мивалентного). Розрізнення ускладнених та неускладнених речень здійснюється на формально-граматичному та семантико-синтаксично- му рівні.

загрузка...

Семантично складним вважається таке формально елементарне ре­чення, у якому реалізуються дві і більше пропозицій: Через хворобу хлопець не ходив до школи — Хлопець хворів + Хлопець не ходив до школи. До класу семантично складних, але формально простих речень ішлежать речення: 1) з прислівними другорядними членами, не зумов­леними валентністю предиката: Веселкою моя надія грала (Леся Ук­раїнка); Мене обманюють листи Моїми чесними вустами… (О. Мату­шек); Якийсь сонячний павук Розтягнув золоту сітку павутини На ціле небо і почіпляв кінці до річки, до дерев (В. Поліщук); 2) із детер- мінантними членами, що стосуються підметово-присудкової основи

 

456


Синтаксис


речення загалом: Павук заворушився в небі… (В. Поліщук); Сонце, вми­рає на башті (В. Чумак); 3) реченневі утворення з компонентами, що перебувають у подвійному синтаксичному зв’язку: Люди стояли на майдані тихі і замріяні, заглиблені у себе (М. Рачук).

До семантично складних належать також формально ускладнені прості речення, що є наслідком трансформації відповідних складних речень у прості. З-поміж них вирізняються: 1) речення з відокремле­ними членами речення (або напівпредикативними конструкціями): За­бачивши діда на лаві у садку, вона [Марія] привітала його, здійняв­ши канотьє, і попрямувала до нього (О. Слісаренко); …Сердець, напоє­них любов’ю. Не порізнить і далина (І. Гончаренко); 2) прості речення з однорідними членами речення: Хай разом розум і рука Живуть у нашім домі (М. Рильський); Та, на щастя, Я чую і землю, і квітку, і трави, і дерева… То я проростаю (М. Сингаївський); Життя — не прогулянка, не забава, а важка праця (І. Цюпа); 3) речення із звертан­нями, що не перебувають у позиції підмета: Щасливий ти, дриже. Щасливий дуже (П. Воронько); Я прожив, моя рідна, ці літа у найви­щому щасті (Є. Летюк); 4) реченневі структури із вставними словами або конструкціями: Бігли вулицею люди до греблі — в степ, видно (А. Головко); От, здається, ти зайдеш і сядеш тихенько до столу, Будеш довго дивитись: Бач, став, мов, який!.. (Є. Летюк); Певна річ, є в письменницькій майстерності свої специфічні таємниці, якими кож­ному з нас треба оволодівати (О. Гончар); 5) речення з опосередкова­ними другорядними членами речення: Там, біля скель мармурових. хвилі прибоями лунять, давні легенди шепочуть і піною берег голуб­лять (О. Близько); Слово інше кинула, стидене. потоптала ватру ти байдуже (Д. Павличко); 6) реченневі структури із вставленими сло­восполученнями і реченнями: Поезія — це обіцянка визволення (навіть якщо слугує для визволу виключно самим поетам )… (О. Забужко).

За особливостями мовленнєвої реалізації / нереалізації обов’язко­вих головних і другорядних членів речення поділяються на повні і неповні. До неповних належать такі речення, у яких відсутній один або більше обов’язкових головних чи другорядних членів речення. Ос­таннє зумовлюється контекстуальними або ситуативними завдання­ми, що впливає на розмежування контекстуально та ситуативно не­повних речень, пор.: Сніг вкрив… Скрізь все забіліло (В. Підмогиль- ний); Марійка вже стояла тут і чекала. Звикла чекати, ні на що не сподіючись і ні від кого нічого не вимагаючи (М. Хвильовий).

Особливості вираження / невираження другорядних членів речення інколи постають достатньою підставою для розмежування поширених і непоширених речень. Непоширеними виступають речення з вираже­ним власне-предикативним мінімумом, тобто за умови вираження тільки головних членів речення: Схилився явір (Б.-І. Антонич); По- мандрують журавлі (Є. Плужник); Верба похилилась (Т. Шевченко). Поширеними є речення з послідовно вираженими другорядними члена­ми речення, пор.: Ходить осінь берегами, ходить селами й містами, в золот бубон б’є (М. Рильський); Променем сония я хочу світити в.

 

Розділ V. Класифікація речень у сучасній українській мові

 

457

 

людській оселі (Д. Павличко); Серце дитини дуже чутливе, воно відкри­те для добра (В. Сухомлинський); А ключі від шастя и наших руках (М. Стельмах).

За ознаками структурного вираження предикативних зв’язків ре­чення поділяються на членовані та нечленовані. Нечленованими є такі речення, що складаються з одного слова або словосполучення. У та­ких реченнях не можна виділити окремих компонентів речення:

— Ніякого матеріалу ви у нас не нашкребете.

—  Чому?

— Погляньте навколо. Будівельників бачите?

—  Ні.

— Отож бо (3 журн.).

Членованими є такі речення, у яких наявні формальні виразники предикативності і в складі яких виділяються окремі члени речення, пор.: Ах, як це здорово — не димати. не ждати. Адриг уже на ґанок твій збіга (І. Світличний); Спасибі вам, шо вірили мені. Я вас люблю. Спа­сибі вам. Люблю. (В. Коротич); — Отож і там зажинки? — Напевне (В. Земляк).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.