Загнітко А. П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс. Хрестоматія.

ТЕМА III. СИНТАКСИС ПРОСТОГО УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ

загрузка...

План
1. Поняття про синтаксичне ускладнення речення.
2. Семантичне і формальне ускладнення простого речення.
3. Семантична складність простого речення.
4. Типи формального ускладнення простого речення:
4.1. Відокремлені члени речення.
4.2. Однорідні члени речення.
4.3. Речення із звертаннями.
4.4. Опосередковані компоненти.
4.5. Вставні і вставлені слова і словосполучення.
Рекомендована література
45
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ЛРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
а) основна
1. Вихованець І.Г. Нариси з функціонального синтаксису української мови. — К.:
Наук, думка, 1992. — С. 35 — 41.
2. Загнітко А.П. Типологія мовних форм і граматичних значень // Парадигматика і
синтагматика граматичних структур. — К.: НМК ВО, 1992. -С. З -21.
3. Загнітко А.П. Граматична форма та її зміст // Парадигматика і синтагматика
граматичних структур. — К.: НМК ВО, 1992. — С. 66 — 75.
4. Загнітко А.П. Рівні граматичних категорій дієслова // Структура і функції
граматичних і лексичних одиниць. — К.: НМК ВО, 1992. — С. 7 — 37.
5. Загнітко А.П. Методичні вказівки до самостійної роботи з синтаксису
словосполучення та простого речення. — Донецьк: Вид-во Донецьк, ун-ту, 1988. —
С.68-73.
6. Кононенко В.І. Подвійні синтаксичні зв’язки // Українська мова і література в
школі. — 1975. — № 11. — С. 31 — 42.
б) для самостійного конспектування
1. Рогаль М.С. Відокремлені додатки // Українська мова і література в школі. —
1974. -№і._с. 71-72.
2. Війтик О.М. Однорідні і неоднорідні означення // Українська мова і література в
школі. — 1973.-№3.-С. 58-62.
3. Іващенко Д.П. Відокремлені означення // Українська мова і література в школі. —
1972.-№ 9.-С. 50-52.
б) додаткова
1. Прияткина А.Ф. Русский язьік: Синтаксис осложненного предложения. — М.:
Вьісш. шк., 1990.-176 с.
2. Камьшина А.А. Современньїй русский язьік: Синтаксис простого предложения. —
М: Вьісш. шк., 1983. -С. 25-72.
3. Ковтунова И.И. Позтический синтаксис. -М.: Наука, 1986.-С. 42-91.
4. Загнітко А.П. Основи функціональної морфології української мови. — К.: Вища
шк., 1991. -77 с.
Завдання І.
З художньої літератури випишіть речення, які б відповідали таким
структурним схемам:
1. >!„ зватися / називатися ІЧ,,2; 2. М„’ звати / називати М„2 ; 3. моє / її / його
ім’я — Н,2; 4. Ргопп 1Ч„; 5. То / це — N.. ; 6. Рі-оп^ 14,,’ — >ІП2; 7.1ЧП. Н. [аеіегт. роя.] ;
8ЛЧ,1 уІМ,,3 ЇМ,2 ; 9.14,,’ І^2 + аеіегт. 1с\уат.
Завдання II.
Підкресліть однорідні члени. Визначте засоби поєднання однорідних членів
речення, їхні синтаксичні функції та частиномовне вираження.
Заплющував очі й бачив личко з чорною цяткою над верхньою губою та
смоляними бровами, довгими віями, бистрінь у очах (Ю. Мушкетик). Завжди серце
лине до матері, до рідного дому, яблунь і вишень у цвіту, журливої річечки,
запашного лугу, першої стежини (І. Вихованець). В дворі стояли гомін, пересміхи,
перегуки (Ю. Мушкетик). Мати народила нас, навчила говорити і запалила в серці
вічне світло пісні (І. Вихованець). За кілька кроків від себе я побачив дорідну,
немолоду, але ще не зовсім зів’ялу красиву жінку в дорогому парчевому кораблику,
зі складеними на грудях руками (Ю. Мушкетик). Вона посміхалася гордовито й
зачудовано (Ю. Мушкетик). Ставши на старому валу, можна побачити більшість
46
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
чернігівських церков: соборну Преображення Господнього, Архістратига Михаїла,
Чудотворця Миколи, Богоявлення Господнього, Святої Великомучениці Катерини та
Воздвиження Животворного Хреста, Стрітення Господнього, Вознесіння
Господнього, Жон-мироносиць (Ю. Мушкетик).
Завдання III.
Підкресліть члени речення. Виконайте повний синтаксичний розбір наведених
речень.
Співають, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди … (Олександр Олесь). Душа,
недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче (М. Приходько). Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать, Але й прокляту народність Не перестану кохать (А. Кримський).
Несказане, невимовне Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає
(П. Куліш). Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну (Леся Українка). Молодий
я, молодий, Повний сили та одваги (П. Тичина). Одна, єдина, нероздільна, вільна,
самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі (М. Міхновський). Більш,
ніж меч, і огонь, і стріла, і коса, Небезпечне оружжя — жіноча краса (І. Франко). Дзвін
шабель, пісні, походи, Воля соколина, Тихі зорі, ясні води — Моя Україна
(В. Сосюра).
Завдання IV.
У наведених реченнях підкресліть члени речення, поясніть розділові знаки між:
означеннями.
Над баштами і куренем стояв молочний надщерблений місяць (Гр. Тютюнник).
Вона раз у раз загашувалася червоними блискавицями, а трохи перегодом над
стернями прокочувався грім — глухий далекий і нестрашний (Гр. Тютюнник). Сонце
вже сховалося за вільшечки, пустило крізь листя тонкі рожеві стріли (Гр. Тютюнник).
З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист (Гр. Тютюнник). В кімнаті стояв
густий передсвітанковий морок (Гр. Тютюнник). П’яніючи отруйним чадом ночей
сріблистих і гірких, дивлюся в місяця свічадо крізь шибку повну світляних холодних
синіх і тремких далеких відблисків світів, що кинуті у тьму горять самітні горді
золоті немов знаків санскритських ряд, які прадавнім сном дзвенять і перешіптують
із дна загубленого в морок дня слова старої ворожби в ім’я землі, в ім’я вогню
(Богдан-Ігор Антонич). Тяжко було дивитися на спустошене, витолочене, покручене
вітром і негодою привілля, що курилося на сонці, мов пожарище (Д. Ткач).
Завдання V.
Підкресліть члени речення, виділяючи однорідні обставини, поясніть розділові
знаки.
Вилізли тіні з садів, з-під стріх, із-за повіток (А. Головко). Гнали корів високо в
гори, на полонину (М. Коцюбинський). Антон Безбородько не раз бував і на коні і під
конем (М. Стельмах). Хлопці, щоб не заважати і хаті вчилися або в клуні, або в садку
чи деінде (М. Коцюбинський). Прокинувся чоловік ні світ ні зоря (Ю. Збанацький). І
сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем
(М. Стельмах). На ослонах, на столі та припічку — скрізь напоставлено немитого
начиння: горщиків, мисок, ложок (М. Коцюбинський). Любо та кохано Прийшли,
взяли сіромаху Та й повезли з дому (Т. Шевченко). Скрізь червоно: на небі, і на
узгір’ях, і на горі (Марко Вовчок). Лиш небо гуде неокрає, та сім’я журавлина на
крилах весну підіймає, та ясними ночами зорі світять мечами на Дону, на Дніпрі, на
Дунаї (А. Малишко).
47
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
Завдання VI.
Вкажіть, які члени речення не слід відносити до однорідних.
Летіли гуси рядом, рядом, вдарили дзвоном разом, разом (Нар. тв.). Ще не
вмерла Україна, і слава і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля
(П. Чубинський). Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води
(В. Сосюра). Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу! (Нар. тв.). Остап сидів поночі у кімнаті
і не запалював світло (В. Підмогильний). Ой повішу колисочку у поли, у поли,
будуть дитя колисати соколи, соколи (Нар. тв.). Запашна, співуча, гнучка і
милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — рідна мова (О. Гончар).
Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання, між високим
зеленим житом — вона здавалася русалкою (Панас Мирний). Ніхто і ніде мене не
чекає (М. Хвильовий). Хлопець стріляв швидко, хоча й не точно (В. Підмогильний).
Завдання VII.
Визначте смислові відношення між: однорідними компонентами.
Дивиться мудрими очима вічність і промовляє до нас зелен-травою, яблунево-
цвітною весною, червоним осіннім зойком клена і ніжністю слова (І. Вихованець). У
науковому середовищі Кракова — як у Ягелонському університеті, так і в Польській
академії знання знайшло вияв живе й усебічне зацікавлення південносхідним
регіоном слов’янського світу, тобто українською літературою, мовою та загальною
культурою (Б. Зінкевич-Томанек). Всі троє мовчки йшли так верстви зо дві, то
спускаючись, то дряпаючись по горбах (М. Коцюбинський). Краківська україністика
здобула високу позицію і користується популярністю серед випускників середніх
шкіл не тільки з півдня Польщі, але й навіть із віддалених північних регіонів
(Б. Зінкевич-Томанек). Є човни легенькі й в’юнкі, але є важкі та незграбні
(А. Дімаров). У геополітичний ландшафт роману рельєфно вписалися різні
національні стихії середньовічної Європи і Азії, та водночас картина історії
(І. Дзюба). Знадвору увійшла Одарка вироблена, але чепурна ще жінка з чорними од
землі руками (Гр. Тютюнник). Мати — це усе: життя, вірність, працелюбність,
святість, вічність (І. Вихованець). Рух зоряних тіл, обертання землі і течія рік, шум
лісів і гамір натовпів, народження і вмирання, геній і ницість, благородство й
підступність — хіба це не час і не саме життя? (П. Загребельний). Все мені важке: і
торба з харчами, і ноги, і плечі, навіть кастур (Г Тютюнник). День був ясний,
сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик).
Завдання VIII.
Розподіліть вставні слова за значенням, за походженням, складіть з ними
речення.
Безсумнівно, ймовірно, як на біду, само собою, звісно, на думку, взагалі, правда,
м’яко кажучи, уявіть собі, ніде правди діти, на диво, отже, наприклад, по-перше,
природно, мабуть.
Завдання IX.
Складіть речення з омонімічними вставними словами і членами речення: дійсно,
звичайно, здається, безперечно, навпаки, значить. Прокоментуйте свою відповідь.
Завдання X.
Підкресліть члени речення, поставте розділові знаки, виділіть вставні слова,
48
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
вставні конструкції, поясніть їхнє походження та розділові знаки.
А тут не тобі кажучи ростуть груші, яблука, сливи, як на дріжджах (Нар. тв.).
Либонь уже десяте літо, як дав я людям «кобзаря» (Т. Шевченко). Не було здається
такої хати, біля якої не кущувала б калина (В. Скуратівський). А Федько справді
щось незвичайне виробляв на річці (В. Винниченко). Мабуть таке ж небо в космосі:
чорне, непривітне, і мабуть так само має в собі щось затаєно-грізне (О. Гончар).
Спала й виглядала козаченька молодого, що торік покинув. Обіцявся вернутися, та
мабуть і загинув (Т. Шевченко). Згодом на полігоні настали видно канікули, літаки не
з’являлися (М. Вінграновський). Брат став упівголоса згадувати якогось льотчика,
певне близького йому (О. Гончар). Може ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу
(Т. Шевченко). Ще певно я не дуже відвикла від гірського повітря, бо іноді мені його
не дуже вистачає (Л. Костенко). Все може так, а може все інак (Л. Костенко).
Завдання XI.
Підкресліть члени речення, прокоментуйте синтаксичну функцію порівняльних
зворотів.
Сонце розпливеться коло обрію, як рана. У кабінет тоді заглядав хтось із
канцелярії, але зараз же вискакував, як чумовий чорт, маючи намір винести бідну
голову. Тоді, як ніч розсипала на небі золоте просо й вітер куйовдив гриви коней, —
товариш гнав свою тінь аж до станції. Коли край неба загориться, як каже пожежник,
і сторожі на скверах поставлять коло себе пилу стовпи, працюючи довгими мітлами,
— місто прокидається. Як передати такі хвилини, коли нічого не говориться? Як тихо
не їхав машиніст, а Матте відчув це якимсь інстинктом. Можна було дивуватися
тільки, як не позривалися із місця гармати! Він підкинув праву руку й пробив кулею
хоробре комротівське серце, як картоплю (Ю. Яновським).
Завдання XII.
Підкресліть члени речення, розставте та прокоментуйте розділові знаки при
звертаннях.
Ой де ж бо ти воле ти зоре таємна? Чому ж ти не зійдеш на землю із неба? (Леся
Українка). Ой скажіть мені, скажіть любі мої сестри браття: що в житті вас так
гнітить? (Петро Панч). Показуйся батьків сину, який ти виріс уже! (А. Головко). О
давня юності пора і ти моя дорого по хвилях сивого Дніпра, ревучого, старого
(Л. Первомайський).
Завдання XIII.
Охарактеризуйте звертання за морфологічним вираженням, за будовою, за
місцем у структурі речення.
Одягни й ти, Іване, козацького кунтуша (Ю. Мушкетик). Безсмертна мово! Ти
смієшся гірко (Л. Костенко). Спи, мій малесенький, спи, мій синок (Олександр
Олесь). Любове світла! Чорна моя муко! І радосте безрадісна моя! Бери мене у
материнські руки (В. Симоненко). Порятуй від болю, смертонько моя! (Л. Костенко)
Надіє, зраднице! Окрасо днів моїх, ти чуєш в поклику моїм палке благання?!
(Олександр Олесь) А ти за них, Полтаво, помолись (Л. Костенко). О, ви, що там не
чули зради і проливали братню кров (Олександр Олесь). А як подумать, дівчинко моя
ти, то хто із нас на світі не розп’ятий? (Л. Костенко) Земле рідна! Мозок мій світліє
(В. Симоненко). Тільки ти стоїш, Українонько (Олександр Олесь).
Завдання XIV.
49
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
Напишіть міиі-твір на тему «Про що думають дощові хмари «, у якому б було
п ‘ять речень з відокремленими додатками у поєднанні з прийменниками: зокрема,
щодо, крім, за винятком, окрім.
Завдання XV.
Підкресліть члени речення, виділяючи відокремлені уточнювальні обставини,
вкажіть їхні типи.
Там, за річкою, стелилися парубочі дзвінкі, розгонисті, гарячі голоси
(М. Рильський). Там, далеко, на Вкраїні, сяє сонечко ясне (П. Грабовський). Рано, за
холоду, добре жати (І. Франко). Коло самого дому, під вікнами, росли кущі дикої
акації (І. Нечуй-Левицький). І сьогодні, в цей вир іскристий, не забудь мені слів тих
твоїх (В. Сосюра). Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі,
пречудесно, пречудово — розцвітай же, слово! (П. Тичина). Повечерявши, полягали
спати (Панас Мирний). Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні
міжгір’я, ще ніч (М. Коцюбинський). Семен стояв ні всих ні в тих, тримаючи в руках
торбинку (М. Коцюбинський). Люблю я тебе і вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю
краю своєї любові (Панас Мирний).
Завдання XVI.
З художньої літератури підберіть речення, структура яких ускладнена: а)
відокремленим присубставнтивним поширювачем означального типу
(дієприкметниковим зворотом); б) однорідними поширювачами обставинного типу);
в) сурядним рядом звертань; г) уточнювальним відокремленим членом обставинного
значення (детермінант причини; х) приєднувальною конструкцією.
Завдання XVII.
Підкресліть члени речення, поясніть розділові знаки при уточиювальних членах
речення.
Гомер наш польовий, славетний Вересай, у Петербурзі мав співати на концерті
(М. Рильський). Останній сніг, там бурий і блакитний, іще лежить в окопах і ярах
(М. Рильський). У глибині двору, на східцях веранди, сидить і сама чабаниха
Дорошенчиха (О. Гончар). Тоня неодмінно прибіжить на картину, адже вона вбігає
на всі фільми підряд — гарний він чи поганий (О. Гончар). Ніщо мені не пахне так, як
наш степ, — каже молодий Горпищенко, приїжджаючи до батька-чабана у відпустку
(О. Гончар). Погляд матері раз у раз звертається туди, в бік полігону, який давно вже
став часткою чабанського життя (О. Гончар) Всі — навіть і стоічно-сувора тьотя Варя
— всміхнулися (О. Гончар). Кирило лишився сам і байдужно дивився, як ніч
обгортала садок — чорна, густа, й тепла (М. Коцюбинський). Площа та була
величезна, — ціле поле, — і широченною горою збігала в долину аж до самої річки
(В. Винниченко). А хто отой — суворий, довговусий, убраний просто, з шрамом на
лиці? (І. Кочерга). Поганенька та була вуличка — вузенька, заросла будяками та
бур’янами, ні одна хата лицем до неї не стояла і ніхто нею ніколи не їздив
(В. Винниченко).
Завдання XVIII.
З художньої літератури доберіть речення: а) структура якого ускладнена
відокремленим прислівним поширювачем обставинного типу; б) однорідним
поширювачем об’єктного типу; в) сурядним рядом присудків; г) уточнювальним
відокремленим поширювачем означального типу; Т) структура якого ускладнена
50
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
вставним словом, що виражає недовіру.
Завдання XIX.
Перекладіть текст українською мовою.
Ему не хватало не только Ольги, не только Верьі Николаевньї, зтой в
большинстве молчаливою с ним, старой, привьікшей к определенному стилю жизни
женщиньї, его тещи, с которой он так и не сумел, как ему казалось, наладить
отношений, и не только Евдокии, которая будила его по утрам и подавала завтрак, но
не хватало того гостиного мира, тех собравшихся в его доме людей, которьіх он хотя
и презирал, но которьіе, как он думал теперь, бьіли все же людьми исскуства, бьіли
тем обществом, без которого невозможна бьіла бьі, как убеждала его Ольга,
творческая связь поколений; и он, всегда в душе смеявшийся над зтой ее фразой,
теперь, в отдалении от Песчаногорья, вглядьіваясь в то прошлое и видя его уже не
таким, как все бьіло на самом деле, испьітьівал чувство, будто его не то что
обманули, но что по глупости и незнанню он обманулся сам, долгое время назьшая
оригинал копией и не признавая его (А. Ананьев).
Завдання XX.
Виконайте синтаксичний розбір простих ускладнених речень.
Майбутні медсестри та фельдшериці, роз’їдуться вони хто куди, одна радіє
призначенню, а друга засмучується, ця виходить від комісії з усмішкою, а та — в
чорних сльозах (туш із вій ручаями тече) (О. Гончар). Росли дикі груші не тільки по
городах, але й у лісах, на полях, біля печищ (В. Скуратівський). Вся ця відбита у
біляків територія з селами Софіївкою, Любимівкою, Великою і Малою Каховками, з
нивами й придніпровськими виноградниками, степовими могилами й то тут, то там
розкиданими по полю снопастими полукіпками — зветься плацдарм (О. Гончар). Моя
княгине! Ти ідеш вмирати, піднявши вгору стомлене лице (Л. Костенко). Десь
лютують епідемії, шторми ревуть, розтрощуючи кораблі, а тут така тиша, така
сліпучість (О. Гончар). Може, я вже й занадто напускаю туманів про своїх
колегіантів, було ж бо серед них чимало люду розважливого відданого науці…
(Ю. Мушкетик).
Зразок синтаксичного розбору простого ускладненого речення
Вона посміхалася гордовито й зачудовано (Ю. Мушкетик)
1. Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, членоване, поширене,
повне.
2. Підмет «вона» простий, препозитивний, виражений формою Н. в. однини
займенника. Присудок «посміхалася» простий постпозитивний, виражений дієсловом.
Між підметом і присудком наявний предикативний зв’язок в основній формі вияву —
координації. Обставини «гордовито», «зачудовано» виражена прислівником і вказує
на спосіб дії.
3. Речення ускладнене однорідними обставинами, які залежать від присудка,
обставини поєднані сполучниковим зв’язком, єднальні відношення, відкритий ряд.
Запитання для самоперевірки
1. Визначити характерні ознаки простого ускладненого речення
2. Висвітлити поняття ряду, сурядності, однорідність
3. Назвати типи формального та семантичного ускладнення простого речення.
4. Охарактеризувати статус однорідних присудків у лінгвістичній літературі.
51
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
5. Проаналізувати основні типи реченнєвомодифікаційного синтаксичного
зв’язку
6. Розмежувати типи смислових відношень між однорідними членами речення. .

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.