Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

Розділ VI. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ГРАМАТИЧНА ОСНОВА ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ 1. ІЄРАРХІЯ СИНТАКСИЧНИХ КАТЕГОРІЙ

загрузка...
Проблема розмежування рівнів речення постала внаслідок форму­вання цілісного концепта нової наукової парадигми, що передбачає врахування при розгляді лінгвістичних явищ антропонімічного чин­

 

РОЗДІЛ VI. Просте речення. Гоаматична основа простого речення 461


ника. Незаперечним постає і той факт, що номінативно-екзистенційна наукова парадигма, яка увібрала в себе набутки елементно-таксоні- мічної і системно-структурної, враховує повного мірою: 1) когнітивну навантаженість мовних елементів; 2) ситуативно-прагматичну моти- вованість граматичних форм; 3) інтерпретативно-модифікувальні тен­денції і закономірності тощо. Кожна реченнєва модель може бути ви­тлумачена в ономасіологічному і семасіологічному аспектах, що пе­редбачає визначення її статусу і потенційних можливостей у комуні­кації та співвідношення з мовленнєвими і немовленнєвими контекста­ми. Реченнєва структура моделюється з тих чи інших компонентів, що посідають інваріантне/варіантне положення. Остання опозиція адек­ватно відображає особливості зовнішньомовних функцій певних час­тиномовних елементів, їх спроможність модифікуватися і корелюва­ти. Опис реченнєвих моделей (структурних схем) у тих чи інших час­тиномовних елементах відображає особливості ономасіологічної їх інтер­претації.

Правомірним і послідовно мотивованим видається розмежування власне-синтаксичної, семантико-синтаксичної і комунікативної струк­тур речення, репрезентації яких найповніше відображають законо­мірності поєднання слів у цілісну синтаксичну одиницю, напрями іте- ративності сем і тенденції актуально-прагматичного членування. Вод­ночас у побудові речення, його моделюванні особливу роль відіграють власне-семантичні чинники (пор. диференціацію аспектів речення, за­пропоновану І. Р. Вихованцем), які уміщують набір поняттєвих інтег­ральних і диференційних ознак. Врахування всіх параметрів реченнє- вого структурування і збереження за ним термінологічного статусу «ре­чення» зумовлює витворення своєрідного «гібрида-речення», що легко розпадається при ближчому погляді на цілий спектр нерівнорядних площин. Адекватним постає обсяг граматичних категорій, якщо до їх числа включати граматичні категорії формально-граматичного (влас- не-синтаксичного), семантико-синтаксичного і комунікативного рівнів, їх статус, особливості і формальні/змістові призначення нетотожні. У формально-граматичному плані визначальними реченнєво-структуру- вальними постають граматичні категорії головних/другорядних членів речення. При цьому визначення головних/другорядних членів речення повинно базуватися на особливостях синтаксичного зв’язку (пор. роз­межування реченнєвомоделювальних, реченнєвомодифікаційних та інших зв’язків). Водночас можливим є визначення діагностувальних семантико-граматичних ознак головних/другорядних членів речення, пор. підмет характеризується в основному своєму вираженні: 1) у фор­мальному плані — прямий відмінок; 2) за референтністю — предмет; 3) за істотою/неістотою — істота; 4) за відношенням до світу людей — людина; 5) за стосунком до процесу витворення мовлення — мовець;

загрузка...

1) за онтологічною означеністю/неозначеністю — означеність (пор.:

О. О. Потебня стверджував, що «суб’єктом ми називаємо річ пізнаючу і діяльну, тобто перш за все себе, наше «я», потім всяку річ, яка упо­дібнюється у цьому плані нам» (Потебня А. А. Синтаксис русского

 

462


Синтаксис


язьїка; цит. за статтею: [Опришко 1985, с. 206-222]). На формально- граматичному рівні найсуттєвішим постає формальне окреслення того ж підмета і чітка окресленість морфологічної форми — називний відмінок. Навіть вторинна репрезентація підмета не видозмінює базо­вої ознаки, при цьому суттєвим також постає синтез формальної озна­ки підмета з активно діяльним началом, але на формально-граматич- ному рівні ця прикмета не постає визначальною. На цьому ярусі навіть диференціація «власне-предмет»/«ситуативний предмет» (останні за­повнюють позицію підмета) не впливає на заповнення/незаповнення позиції підмета, хоча певною мірою торкається питання «сили» кате­горійних властивостей підмета, оскільки в останньому компоненті опозиції формальні прикмети підмета дегцо «розмиті», пор.: За і перед ким — • все (О. Слісаренко).

Семантико-синтаксичний рівень реченнєвої структури повною мірою корелює з певною ситуацією, гцо відображається тією чи іншою струк­турою. Зміст кожного компонента останньої мотивований відображен­ням типових функцій та відношень об’єктів дійсності у свідомості мовців. Через зіставлення подій, ситуацій в об’єктивній дійсності встановлю­ються інтегральні / диференційні ознаки між субстанціями • — витворю- вачами дії і субстанціями включеними (підметами і додатками). Така відмінність становить семантичний зміст категорій підмета і додатка. Водночас визначення основних / супровідних ознак, наприклад, підме­та / додатка уможливлює встановлення їхніх інваріантів (незмінність елемента у відзосередженні від конкретних реалізацій).

На семантико-синтаксичному рівні слід розрізняти синтаксичні ка­тегорії суб’єкта, об’єкта, Інструмента, локатива і т. ін. При цьому варто простежувати їх власне-мовну і мовленнєву інтерпретацію. У силу цього можливою постає диференціація денотативного / сигніфі- кативного змісту синтаксичних категорій. Сигніфікатом синтаксич­них категорій виступає узагальнене уявлення про типи ситуацій, функції елементів ситуації і зв’язки між ними. Денотативний зміст синтаксичних категорій детермінований мовленнєвою інтерпретацією сигніфікативного смислу, і тут значущими постають: 1) конкретне лек­сичне наповнення; 2) зв’язок елемента з контекстом, оточенням (пор. редукцію, конденсацію, модифікацію тощо); 3) співвіднесеність із си­туацією; 4) розподіл інформації — закономірності актуального члену­вання (пор. парцеляцію, сегментацію, фрагментаризацію та ін.). Де­нотат корелює з комунікативними закономірностями і відображає особ­ливості ситуативно-прагматичних чинників, сприяючи перетворенню речення у висловлення.

Особливістю синтаксичних категорій семантико-синтаксичного рівня є їх співвідношення з відповідними епістемами, що відображає особ­ливість їх корелятивності / некорелятивності з відповідними логічни­ми величинами. Водночас семантико-синтаксичний рівень уможлив­лює визначення загального спектра репрезентації того чи іншого змісту (пор, спроби встановлення закритого інвентарю мінімальних синтак­сичних одиниць-носіїв відповідного значення).

 

РОЗЛІЛ VI. Просте речення. Гоаматична основа простого речення 463


Комунікативний рівень речення співвіднесений з особливостями спілкування, і його синтаксичні категорії відображають відповідні си- туативно-прагматичні чинники, які віднаходять свою реалізацію у тих чи інших формальних засобах або їх субститутах. Безпосередньо з дією прагматичних чинників співвідносяться: 1) тенденції метонімізації Навколо ні душі; 2) напрями експлікації/імплікації, конденсації, внут- рішньореченнєвої компресії; 3) закономірності посилення/ нівелюван­ня доцентрових внутрішньореченнєвих зв’язків, 4) аспекти актуалізації відцентрових внутрішньореченнєвих зв’язків тощо. Комунікативний рівень уможливлює розгляд граматичних категорій релятивної редукції, імпліцитного фразування та ін. Водночас забезпечує аналіз реченнєвої структури через особливості репрезентації цілісної/членованої категорії інформативної достатності, пор .’.Люблю. Чужого. Раптом — неминучо го (Л. Костенко); Степ квітував. Незайманий, звіку неораний, висо- котравний (О. Гончар).

На комунікативному рівні найбільшою мірою виявляються зако­номірності взаємопроникнення і взаємозумовленості номінативного і прагматичного феноменів речення, хоча інколи виявляється значна залежність останнього від номінативного феномена речення, який відоб­ражає особливості 1) наївно-примітивної; 2) міфологічно-образної; 3) науково-викінченої картини світу.

Базовими синтаксичними категоріями комунікативного рівня по­стають категорії розповідності, питальності і спонукальності. До цьо­го ядра прилягають синтаксичні категорії переповідності, бажальності, ймовірності та ін. У силу цього суттєвим постає розмежування різно­видів модальності, що за своїми параметрами не може бути витлума­чена як рівнорядна площина, оскільки в ній перетинаються величини власне-семантичного рівня, що безпосередньо стосуються семантико- синтаксичної організації речення (ствердження/заперечення тощо), і компоненти власне-комунікативного спрямування речення (емоцій­ність/нейтральність тощо). Тому модальність як загальиореченнєва пло­щина при аналізі повинна обов’язково розглядатися у двох вимірах.

Безпосереднє відношення до комунікативного рівня має і предика­тивність як фундаментальна реченнєва ознака. З одного боку, синтак­сична форма реченнєвотвірного синтаксичного зв’язку — предикативно­го — співвіднесена з формально-граматичною організацією речення, з другого боку, основні компоненти предикативності є дейктичними і співвідносяться із закономірностями мовленнєвої комунікації. Тому і предикативність у цьому розрізі повинна розглядатися на комунікатив­ному рівні, оскільки у мовленнєвій комунікації постають значущими напрями репрезентації синтаксичної особи (пор. спроби розмежувати ка­тегорію особи та персональності), темпоральності, локативності (про­сторової визначеності мовця в загальному тлі мовленнєвої комунікації).

На комунікативному рівні пізнаються основні вияви синтаксичних категорій актуального членування, що співвідносяться із загальноти- пологічними виявами інформативності та верифікативності (пор. по­гляди ПІ. Баллі, П, Адамца, І. Р. Вихованця, Г. О. Золотової та ін.).

 

464

 

Синтаксис

 

Розмежування рівнів речення і відповідних типів синтаксичних ка­тегорій дозволяє правильно встановити домінантні вияви речення як основної синтаксичної одиниці і його значущість у комунікативному, когнітивному статусах, закономірності відображення його компонен­тами тих чи інших загальнопоняттєвих універсалій, подати механізм творення мовленнєвих модифікацій на основі закритого списку загаль- номовних моделей.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.