Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

5. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДМЕТА

загрузка...
«Предикативною парою» головних членів речення, які формують двоскладне утворення в українській мові, назвав О. С. Мельничук підмет і присудок [Мельничук 1966, с. 117].

Підмет означає предмет, якому з боку присудка приписується пре­дикативна ознака. Підмет є завжди означуваним і виступає у двосклад­ному реченні носієм ознаки, яку утворює присудок чи володіє нею.

За будовою підмет буває простим і складеним. Діапазон вираження простого підмета надзвичайно широкий, пор.: Минає ніч. Зоріє схід (М. Бажан); Стане дійсним неможливе, що не снилося і в снах (М. Риль­ський); Шостий пішов на посадку (В. Собко); Я закоханий палко, без міри, у небачену вроду твою (В. Симоненко); Все буває у серці людсько­му: Тихий смуток і гордий гнів, П’яне щастя і просто втома, Чорний розпач і світлий порив (В. Коротич); Вони знають, що сьогодні наше загальне «треба» набагато важливіше від особистого «хочу» (Л. Кас- сіль); «Все в ім’я людини.’ Все для блага людини» — ось наша найвища мета (О. Донченко).

загрузка...

Складений підмет — це синтаксичний компонент, що являє собою єдність словоформ, які утворюють сполучення слів, чи окреме речен­ня, здатне предикативно означатися присудком у структурі граматич­ного центру двоскладної будови: Серпень з вереснем стискають один одному правиці (М. Рильський).

 

РОЗДІЛ VI. Просте речення. Гоаматична основа простого речення 483

 

Особливим є статус соціативного підмета, у якому слова, що його утворюють, не становлять семантичної єдності. їх об’єднання стає син­таксично нерозкладним (цілісним) тільки в позиції підмета. Ознака, приписувана підметові, однаковою мірою характеризує обидва компо­ненти підмета. Присудок (дієслівний чи іменний) виражається словом у множині, тобто формально об’єднує семантику словосполучення в одне ціле як носія предикативної ознаки: Ми з сином під час канікул поїдемо у Київ. Такий присудок реалізує семантику сумісності: Остап з Соло­мією звернули з шляху на поле (М. Коцюбинський).

Складений підмет може реалізовувати також семантику вибірко­вості: / кожен з нас те знав, що слави нам не буде (І. Франко); кількіс­ної ємності: П’ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів (А. Ма­лишко).

Основною умовою віднесення сполучень слів типу юрба дівчат, по­трібним буть, тридцять піонерів до одного компонента — підмета — є структурна обов’язковість залежної словоформи у словосполученні, а також концентрація на ній предметного значення підмета. Підмети, витворені за моделями «числ. + ім.», «ім. числової семантики + ім.» у граматичному плані являють собою сполучення власне-кількісних про­стих, складних чи складених числівників (кількісна визначеність / невизначеність предмета може передаватися словами типу голів, штук, осіб) або іменників числової семантики з іменником у наз. або род. в.: До хору записалася сотня чоловік (Ю. Збанацький).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.