У науковій літературі зустрічаються різні назви присудків, які складаються більш як із двох слів і являють собою семантико-граматичні єдності: «складені присудки ускладненого типу» (О. М. Гвоздєв), «тричленні присудки» (В. І. Кононенко), «багатоелементніприсудки» (В.О. Федосєєв), |
488 |
Синтаксис |
«змішані тричленні присудки» (Н. С. Валгіна). Останнім часом спостерігається тенденція розглядати такі присудки як регулярні реалізації позиції присудка з притаманною для них складною системою вираження різних відтінків присудкової семантики (див.: [Бабайцева, Максимов 1981, с. 83-91; Лекант 1976; Русский 1979, с. 293-294; Іваницька 1986, с. 81-86]. У трьохелементному присудку другий елемент нагадує дієслово-зв’язку (хотів стати ревізором), його наявність є структурно і семантично зумовленою, оскільки він об’єднує перший і третій елементи.
У сучасній українській мові вирізняються три типи таких триеле- ментних присудків: 1) допоміжне дієслово + дієслово-зв’язка + предикативний член: бажав стати інженером; 2) допоміжне дієслово + перший інфінітив + другий інфінітив: мусив перестати читати; 3) дієслівна зв’язка + предикативний член + допоміжний інфінітив: був змушений повернутися. Як правило, складний присудок складається з двох повнозначних компонентів: дієслова й імені. У функції першого можуть виступати: 1) дієслова руху: йти, бігти, ходити, тікати, рушати, їхати (Я зай- шов сюди безвинний (Ю. Мушкетик)); 2) дієслова тимчасового перебування в стані: стояти, сидіти, лежати, спати, чекати (А люди ще стояли стривожені (А. Яна)); 3) дієслова зі значенням переходу зі стану в стан: прокинутися, стати, рости,родитися, зупинитися, впасти <Микола родився душею сім’ї (Я. Гоян)); 4) дієслова, що виражають діяльність, існування: жити, працювати, слухати (У ці дні всі в’язні жили в чеканні зустрічі з новими політв’язнями (М. Руденко)); 5) дієслова мовлення: сказати, заговорити, промовити, провідати, питати, доповідати (Дівчина заговорила першою (Марко Вовчок)). |